Не таємниця, що канцлерка Німеччини часто й охоче користується своїм мобільним телефоном, вирішуючи важливі урядові справи. Утім, таємним має залишатися зміст її розмов, електронних листів і коротких текстових повідомлень. Принаймні, так мало би бути.

Досі мобільний телефон Анґели Меркель, так само, як і "мобілки" усіх інших німецьких урядовців, вважався захищеним від прослуховування. Утім, після оприлюднення результатів дослідження журналістів Der Spiegel про те, що американська спецслужба NSA могла прослуховувати телефон канцлерки, виникають нові питання стосовно безпеки урядової комунікації.

Для написання численних коротких текстових повідомлень Анґела Меркель досі користувалася мобільним телефоном Nokia. Це видно на численних фотографіях. Утім, офіційної інформації про модель, якою вона користувалася, немає. Очевидно, канцлерка ФРН окрім офіційного службового мобільного телефону використовувала й інші прилади. Речник федерального відомства з безпеки інформаційної техніки сказав в інтерв'ю газеті Süddeutschhe Zeitung, що мобільний телефон, про який ідеться, не було визначено його відомством як такий, що захищений від прослуховування.

Нові смартфони - безпечніші

Лише кілька тижнів тому німецькі урядовці та працівники різних відомств одержали нові службові мобільні телефони, котрі мають поєднувати в собі захист від прослуховування та зручність сучасних смартфонів.

Досі чимало німецьких політиків -високопосадовців були, так би мовити, змушені носити з собою три "мобілки": одну - для безпечного телефонування та коротких текстових повідомлень, другу - для електронної пошти, а третю - для приватного користування, а також , наприклад, для адміністрування власного профілю у соціальній мережі Твіттер.

Нові мобілки, які урядовці одержали у вересні, уможливлюють використання всіх цих функцій на одному приладі. Телефони канадського виробника Blackberry були відповідно переобладнані німецькою фірмою Secusmart.

Захист від чужих вух і очей

Серцевиною кожного захищеного від прослуховування телефону є спеціальна SD-карта, яку вставляють просто у отвір для карти пам'яті в телефоні, розповідає засновник Secusmart Ганс-Кристоф Квелле. За його словами, у цій карті зашифоровується розмова, тобто з карти виходить лише потік закодованої інформації.

Дані, збережені на приладі, а також надіслані через мережу мобільного зв'язку так само зашифровуються у цій карті. При цьому прилад можна використовувати і як звичайний смартфон. Є дві окремі системи, які працюють незалежно: одна - для сфери безпеки, друга - для додаткових програм (apps) та всіх нових можливостей, які пропонують сучасні смартфони.

До кожного шифру є ключ

Утім, навіть безпечне на перший погляд кодування може бути підступним. Адже це шифрування, що здійснюється в середині приладу, лише тоді ефективне, коли двоє співрозмовників мають "мобілку", котра працює з цією спеціальною технологією. Усі інші прилади не мають такого шифрування. Тобто розмови між урядовцями у такому разі можуть вважатися безпечними і захищеними від прослуховування, натомість розмови між урядовцями та і ншими особами - ні.

Ще одна проблема криється в самому шифруванні. Адже той, хто має ключ, може мати доступ і до самої інформації. "Все, що зашифровується, може бути розшифрованим", - каже журналіст, котрий спеціалізується на IT-темах, Робін Кампл.

Зрештою, це питання часу, зазначає він, додаючи, що чим більші обчислювані потужності є в наявності, тим швидше відбувається розшифровування. Водночас простіше, за його словами, здобути ключ за допомогою класичного шпигунства, тобто через інформаторів у фірмах, причетних до виробництва техніки, чи гарантування безпеки її роботи.

Загалом, на його переконання, можливо зовсім простими засобами перехопити будь-яку телефонну розмову. Для цього достатньо лише одного старого мобільного телефону. "Підключаєш його до ноутбука, видаляєш фільтр, там на відповідних каналах у мережі є програмне забезпечення, і можна підслуховувати", - каже Камп.

Кабель - не панацея

Складніше дістатися до змісту спілкування, яке відбувається за допомогою кабельного зв'язку. Але щонайпізніше після викриття Едвардом Сноуденом проблеми інтернет-стеження ні для кого не таємниця, що доступ до потоку цих даних можуть мати спецслужби.

Утім, обмін даними в німецьких урядовців особливо захищений. "Безпека урядових мереж набагато вища, ніж у звичайному інтернеті, адже там застосовуються значно дорожчі та кращі механізми безпеки, і за цією системою також краще стежать", - зауважує Норберт Польманн, директор інституту з інтернет-безпеки Вестфальської вищої школи у Ґельзенкірхен. Утім, хоча урядова мережа й дуже добре захищена, абсолютної безпеки, нагадує Польманн, не існує - навіть для уряду.