Падіння цін на нафту з точки зору організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) є реальною проблемою. Адже чим нижча ціна на нафту, тим менші прибутки 12 країн-членів ОПЕК - Саудівської Аравії, ОАЕ, Кувейту, Катару, Ірану, Іраку, Нігерії, Лівії, Анголи, Алжиру, Еквадору та Венесуели.

Разом ці країни виробляють більш ніж третину світового обсягу нафти і мають у своєму розпорядженні значну частину запасів "чорного золота". У 1960 році ОПЕК була створена з метою впливу на ціну нафти за допомогою регулювання обсягів її видобутку.

Велика пропозиція, низький попит

У нинішньої відносно низької ціни на нафту, яка є нижчою за 80 доларів США за барель (159 літрів), є проста причина: пропозиція більша, ніж попит. Адже у багатьох частинах світу економічна кон'юнктура поліпшується повільніше, ніж очікувалось, і отже ринок потребує менше нафти.

Між тим насамперед у США, які є найбільшим споживачем енергії у світі, розробляються нові нафтові родовища та підвищується пропозиція сировини на ринку. Приміром, там уже активно видобувають нафту і газ з глибоких пластів гірських порід за допомогою методу фрекінгу (видобутку нафти та газу з глибинних пластів), що раніше було недоступно.

За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), вже наступного року CША, можливо, видобуватимуть більше нафти, ніж Росія і Саудівська Аравія.

Починаючи з літа цього року ціна на нафту впала приблизно на 30 відсотків - попри геополітичні кризи на кшталт конфлікту в Україні, запровадження США та ЄС санкцій проти Росії та активність терористичної організації "Ісламська держава" в Сирії та Іраку.

Для індустріальних держав, які самі не видобувають нафту, низькі ціни на пальне - великий плюс. Лише в Німеччині в наступному році підприємства та приватні домогосподарства країни, за підрахунками банку Unicredit, зможуть заощадити 35 мільярдів євро. "Ця сума відповідає більш ніж одному відсотку ВВП країни", - каже фахівець банку з макроекономіки ФРН Андреас Реес в інтерв’ю інформаційному агентству Reuters. За його словами, "це відчутно знімає напруження на ринку, знижує вартість виробництва і підвищує купівельну спроможність споживачів".

Небезпечні квоти на видобуток?

Для країн-виробників нафти низька ціна на сировину означає менший дохід. Деяким з них, у тому числі Росії, це завдає серйозних труднощів, адже лише коли ціна на нафту досягає певного рівня, вони можуть фінансувати свої державні бюджети.

Насправді можна було б очікувати, що принаймні країни-члени ОПЕК домовляться виробляти менше нафти, щоб зменшити пропозицію і таким чином підвищити ціни. Наразі 12 членів організації, згідно з офіційними даними, разом виробляють 30 мільйонів барелів нафти на день, протягом трьох років цей обсяг видобутку не змінювався.

Тим не менше, не всі члени ОПЕК дотримуються квот. За даними МЕА, картель виробляє на 500 тисяч барелів на день більше, ніж насправді домовлено. Починаючи з 1982 року, коли квоти на видобуток нафти були офіційно запроваджені в ОПЕК, країни-учасниці у 96 відсотках випадків їх не дотримувалися, каже Джефф Колган, політолог з Університету Брауна, що в місті Провіденс (США), і автор книги "Бензинова агресія. Як нафта розпалює війну".

Безсильна ОПЕК?

Дослідники взагалі сумніваються, що ОПЕК дійсно може контролювати ціни на нафту. "Саудівська Аравія ймовірно й має силу, аби впливати на ціну на нафту, адже вона за бажанням може збільшувати або зменшувати видобуток", - каже Колган американському виданню Washington Post.

Але важливо, за його словами, те, що вона має ці важелі впливу як окрема держава. "ОПЕК як організація не має жодного додаткового впливу. Більшість членів ОПЕК - від Венесуели до Нігерії та Іраку - транспортують свою нафту так швидко, як вони можуть, не створюючи запасів", - каже експерт.

Напередодні засідання представників ОПЕК у четвер, 27 листопада, з боку Саудівської Аравії не надходило жодних сигналів, які вказували б на намір країни понизити планку квот на видобуток нафти. Саме тому багато хто на ринку сьогодні розмірковує про можливі причини поведінки Саудівської Аравії. Чи тримають там ціну на нафту на низькому рівні для того, аби зробити сам по собі дорогий фрекінг у США менш прибутковим? Або Ріяд підтримує США і ЄС у їхній політиці санкцій проти Росії, бо від зниження ціни на нафту особливо страждає саме Москва?
ОПЕК як організація в цій грі в будь-якому разі не відіграє важливої ролі, вважає політолог Колган. "Світ повинен перестати вірити, що ОПЕК впливає на глобальні енергетичні ринки", - каже він.

Різке зростання цін на нафту в останні роки жодним чином не пов’язане з діяльністю ОПЕК, вважає експерт. За його словами, причиною цього стало радше зростання попиту на нафту на азіатському ринку. Іще 2003 року барель нафти марки UK Brent коштував лише 29 доларів, а десять років потому ціна становила вже 109 доларів США.