У Варшаві активно обговорюють питання про виплату Німеччиною репарацій за збитки, завдані Польщі під час Другої світової війни. Офіційних вимог до Берліна польська влада ще не висунула, утім, відповідні претензії вже пролунали на найвищому рівні. Так, 24 серпня польська прем'єрка Беата Шидло заявила, що її країна має право на репарації з боку Німеччини. "Ми є жертвами Другої світової війни, яким жодним чином не відшкодували збитки", - сказала вона. У Берліні ж наполягають, що це питання давно вирішене і перегляду не підлягає.

Домовленість держав, які вже не існують

У 1953 році Польща добровільно відмовилась від репарацій з боку Німеччини. Тим не менш, 2015 року, після приходу до влади націонал-консервативної партії "Право і справедливість" (ПіС), це питання знову стало каменем спотикання у відносинах двох країн. Лідер політсили Ярослав Качинський заявив, що у Німеччини є "несплачені рахунки" з часів Другої світової війни.

Німецьке МЗС, тоді під керівництвом Франка-Вальтера Штайнмаєра (Frank-Walter Steinmeier), надало Качинському офіційну відповідь - підстав вимагати репарацій у Польщі немає, оскільки це питання було вирішене ще в 1953 році. Утім, Варшава переконана, що це була домовленість між двома державами, які більше не існуть, - соціалістичних Польщі та Німецької демократичної республіки (НДР).

Зроблено це було під тиском Компартії з Москви - цей аргумент на початку серпня навів міністр оборони Польщі Антоній Мачеревич. За його словами, Польща не була суверенною державою, тому відмова від репарацій юридичної сили не має.

У 2004 році комісія, створена тодішнім мером Варшави Лехом Качинським, встановила, що під час Другої світової війни сама лише польська столиця зазнала збитків на суму, еквівалентну 45 мільярдам доларів США.

Німеччина - "цап-відбувайло" для ПіС?

Перспективи Польщі отримати будь-яку фінансову компенсацію від Берліна "близькі до нуля", написав у коментарі, опублікованому на сайті Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) 24 серпня глава її варшавського офісу Піотр Бурас. Те, що Варшава знову порушила питання репарацій, має радше політичне, аніж юридичне чи економічне підґрунтя, вважає експерт.

Він нагадав, що в липні польський президент Анджей Дуда відмовився підписувати скандальний законопроект правлячої партії ПіС стосовно судової реформи, який робив судову систему залежною від рішень парламенту. Це спричинило спекуляції щодо розколу всередині владних кіл країни, зазначив експерт. "А Німеччина завжди була для ПіС цапом-відбувайлом, який дозволяє відвернути увагу виборців від подібних внутрішніх проблем", - пояснив він.

Бурас також нагадав, що заступник міністра закордонних справ Польщі Марек Магієровський нещодавно констатував, що Варшава визнає́ зобов'язальний характер угоди 1953 року. У заяві, опублікованій на сайті польського Сейму на початку серпня, Магієровський підкреслив, що відмова польської влади від репарацій залишається чинною, але "необхідно провести подальший аналіз, щоб знайти ефективний спосіб висунути вимоги про репарації".

Німецький юрист: відмова від репарацій чинна

Між тим у Німеччині питання репарацій давно вважають закритим. Експерт з міжнародного права Йохен Фровайн (Jochen Frowein) спільно з колегою з Польщі ще у 2004 році підготував на цю тему ґрунтовне дослідження. Його думка відтоді не змінилася - вимоги Варшави науковець вважає безперспективними. Він переконаний, що питання репарацій "прояснене з правової точки зору та вирішене". Від виплати репарацій Берлін звільняє і "Договір два плюс чотири", який регулює відносини об'єднаної Німеччини з країнами-переможницями у Другій світовій війні.

"Від того, що у Польщі змінилася конституція і державний устрій, декларація не втрачає юридичної сили. Так само, як і інші договори, укладені Польщею за той період", - пояснив співрозмовник DW.

Берлін - найбільший донор ЄС

Аналогічну думку поділяють і німецькі політики. Ще на початку серпня депутат Бундестагу від правлячої Християнсько-демократичної партії  (ХДС) Карл-Ґеорґ Велльманн (Karl-Georg Wellmann) зазначав, що домовленості 1953 року мають зобов'язальний характер з точки зору міжнародного права. Він також нагадав, що Німеччина щорічно вносить солідну суму до бюджету Євросоюзу, з якого Польща, своєю чергою, отримує дотації: "Польща отримує з каси ЄС 14 мільярдів євро на рік".

Політик наголосив на тому, що Німеччина - найбільший донор Євросоюзу, тоді як Польща - найбільший одержувач дотацій. "Німеччина завжди була на боці Польщі, активно домагалася її членства не лише в НАТО, але і в ЄС. Польща отримала з цього колосальний зиск", - заявив Велльманн. Він також зазначив, що нинішні вимоги Варшави не викликають розуміння у Європі.

Аналітики Бундестагу кажуть "ні" репараціям 

Аналітична служба Бундестагу дослідила можливу вимогу Варшави. За їхнім висновком, крайнім терміном для подачі відповідних претензій можна вважати 1990 рік, до підписання Договору про остаточне врегулювання щодо Німеччини, так званий Договір "2+4". "Польща у ході підготовки цього договору не висунула вимог щодо репарацій через мовчазну відмову", цитує висновки фахівців газета Frankfurter Allgemeine Zeitung. Документ "дотепер блокує будь-які вимоги про репарації", зазначають аналітики. Більше того, вважають експерти Бундестагу, термін давності давно минув. 

Зазначається також, що у 1999 році уряд ФРН оприлюднив позицію з цього питання, де вказав на "спливання понад 50 років після завершення війни". За міжнародним правом, зазначають аналітики, у Варшави уже немає юридичної можливості позиватися до Берліна. Крім того, додають вони, не було та немає практики індивідуальних позовів громадян проти держави щодо подібних питань. 

Політичний маневр Польщі?

Голова німецько-польської парламентської групи в Бундестазі Томас Норд (Thomas Nord) вважає вимоги щодо сплати репарацій "політичним маневром", який потрібно розглядати в контексті поточного конфлікту Польщі з Німеччиною та ЄС.

"Можна весь час вказувати на відповідальність Німеччини за Другу світову війну. З моральної точки зору, це абсолютно коректно і виправдано", - зазначає Норд. Проте німецький політик упевнений - польський уряд порушив це питання в надії заробити внутрішньополітичні бали. "Цей сценарій, утім, міжнародним правом не передбачений", - резюмує Норд, який у Бундестазі представляє опозиційну Ліву партію.

Такої ж точки зору дотримуються і в німецькому уряді. Німеччина відчуває свою політичну, моральну і фінансову відповідальність за Другу світову війну, заявила журналістам офіційна представниця федерального уряду Ульріке Деммер (Ulrike Demmer). Тим не менш, наголосила вона, питання репарацій вже давно вирішене - як з юридичної, так і з політичної точок зору.