Уже понад півроку Донецьк зазнає артилерійських обстрілів. Чимало жителів за час військових дій були вимушені покинути місто. На кінець листопада минулого року, за даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), з Донецька виїхало приблизно 200 тисяч людей, понад 750 тисяч, як і раніше, перебувають у місті.

На території, підконтрольній самопроголошеній "Донецькій народній республіці" (ДНР), репрезентативні опитування не проводяться. Багато хто боїться висловлювати свою думку, тому на прохання співрозмовників імена в більшості випадків змінені. При всьому розмаїтті й полярності думок жителі Донецька, стомлені бомбардуваннями, не вважають, що миру можна досягти шляхом посилення бойових дій.

"Вендета, яка затягує у прірву"

"Звісно, потрібні переговори за міжнародного посередництва. Але не тільки, - каже 50-річний донеччанин Микола, котрий у минулому був викладачем історії. - Для якнайшвидшого припинення війни потрібно, щоб президент України і глава "ДНР" знайшли в собі силу волі і сміливість зустрітися за столом переговорів".

На думку Миколи, така зустріч і домовленості безпосередньо могли б стати більш реальними кроками, ніж попередні зустрічі контактних груп. За його словами, і українська армія, і сепаратисти з так званої "ДНР" - це прямі учасники збройного протистояння. "Інакше у нас в країні триватиме вендета, яка затягує Україну в прірву", - міркує донеччанин.

Схожої думки дотримується і 22-річна студентка Анна. "Тільки прямі переговори можуть припинити збройний конфлікт", - каже дівчина. При цьому обидві сторони - і українська армія, і "ДНР" - на міжнародному рівні повинні підтвердити, що беруть на себе відповідальність за припинення бойових дій, наголошує Анна.

Водночас деякі співрозмовники, схоже, дедалі більше схиляються до думки, що війна на Донбасі перетвориться на затяжний конфлікт. Частіше за інших так вважають донеччани, які вимушено залишили місто або шукають шляхи для цього.

"Ця війна - ширма для поділу грошей"

"Ця війна - ширма для поділу грошей", - говорить донеччанка Марина, яка нині з родиною живе в Дніпропетровську і працює провідним менеджером в одній з торговельно-виробничих компаній. Свої висновки Марина пояснює тим, що на війну можна списати будь розтрати в державі. А паралельно, як вона вважає, триває війна олігархічних кланів за переділ власності, впливу і грошей. "Пам'ятаєте казку "Золота антилопа"? Я не буду її переказувати, вона добре відома. Але урок, на жаль, так і не засвоїли", - нарікає Марина.

Її думку поділяє і колишня держслужбовець, а нині тимчасово безробітна Анна з Донецька. "Я думаю, що оскільки військові дії затягнулися, значить це вигідно обом сторонам. А від нас нічого не залежить", - доходить свого песимістичного висновку жінка.

30-річна Світлана, яка змушена була покинути рідне місто, також упевнена в тому, що конфлікт буде затяжним. "ДНР - це насправді банда, котра тероризує народ, - говорить вона. - Я сподівалася, що Донецьк буде звільнений українською армією, як і Слов'янськ. Але цього не сталося. Я розумію, що українські війська біля Донецька стримують подальший наступ бойовиків. Але особисто у мене немає відповіді, чи потрібно зараз звільняти Донецьк військовими засобами, знаючи, скільки крові мирних людей при цьому проллється".

"Вуха Обами" або Путін, go home!

Особливо розбіжні думки донеччан, коли порушується питання про роль Росії у конфлікті. "Абсолютно очевидно, що з-за спин нових керівників України стирчать вуха Обами. Вони - ставленики США і роблять все тільки для того, щоб насолити Росії, - говорить Ігор, лікар однієї з клінік Донецька. - Потрібно прибрати цей антиросійський уряд, який прийшов до влади за підтримки США, і конфлікт припиниться".

Протилежної точки зору дотримується викладачка одного з вищих навчальних закладів Тетяна. "Це Москва повинна припинити постачання зброї на Донбас, і військові дії одразу ж припиняться. І найголовніше, Росія повинна зрозуміти, що, дестабілізуючи ситуацію на Сході України, вона не зупинить шлях країни до Євросоюзу", - висловлює свої переконання жінка.

А донеччанка Ірина сподівається на розсудливість політиків і їхнє вміння вирішувати конфлікти за столом переговорів. Вона визнає, що свого часу місцеві політики почали "нечесні гру на Донбасі". Багато хто, за її словами, спершу повірив в цей обман, але потім "прозрів". За словами жінки, усі її знайомі хочуть бачити Донбас тільки в складі України.

На думку Ірини, компромісом для збереження єдності країни цілком може стати федеративний устрій. "Але найголовніше - ми не повинні дозволяти політикам маніпулювати собою і ділити громадян однієї країни на "москалів" і "бандерівців". Адже давня технологія політиків "розділяй і володарюй "ні до чого, крім розпалювання ворожнечі, не призводить", - резюмує Ірина.