Північноатлантичний альянс (НАТО) відповість на порушення Росією Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності (ДРСМД). Про це у вівторок, 12 лютого, напередодні зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО заявив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг.

Він вкотре закликав Москву повернутися до дотримання умов договору, про прозупинення участі в якому США та Росія оголосили на початку лютого. За словами Столтенберга, Москва уже оснастила кілька підрозділів крилатими ракетами наземного базування 9M729 (SSC-8 за класифікацією НАТО. - Ред.) та продовжує виробництво цих ракет. "Ми всі знаємо, що договір, якій поважає лише одна сторона, не може гарантувати нам безпеку", - зазначив генсек НАТО, цитує агенція AP. 

13 лютого міністри країн-членів Альянсу обговорять, "які кроки НАТО повинен здійснити, щоб пристосуватися до світу з більшою кількістю російських ракет", зазначив Столтенберг. Він відмовився деталізувати, які саме заходи можуть бути розглянуті.

Водночас генсек Альянсу підтвердив намір НАТО не розміщувати ядерні ракети в Європі. "Будь-які кроки, які ми здійснимо, будуть скоординованими, зваженими і оборонними, і ми не маємо наміру розгортати нові наземні ядерні ракети в Європі", - наголосив Столтенберг.

Нагадаємо, 1 лютого держсекретар США Майкл Помпео оголосив про призупинення участі США у ДРСМД. Наступного дня президент Росії Володимир Путін заявив, що його країна також призупиняє участь в угоді. США переконані, що виробництво Росією ракети SSC-8 порушує умови ДРСМД. Москва це заперечує.

До підписання ДРСМД у 1987 році Північноатлантичний альянс розміщував ракети в Європі у відповідь на загрозу застосування ракет з боку СРСР. Ракети середньої дальності вважаються найбільш небезпечними, оскільки здатні досягати цілі упродовж декількох хвилин і не залишають супротивникові шансів підготуватися до удару і відбити його.

Договір про роззброєння був підписаний генеральним секретарем ЦК КПРС Михайлом Горбачовим і президентом США Рональдом Рейганом 8 грудня 1987 року. Договір є безстроковим, однак кожна сторона має право його розірвати, надавши переконливі докази про необхідність такого кроку.