В Арктиці набирає обертів нафтова лихоманка, яку можна порівняти хіба що з золотою лихоманкою кінця XIX століття в Клондайку. Подекуди на мілині вже почалося буріння пробних свердловин, а деякі компанії всерйоз націлилися і на глибоководні райони Арктики поблизу західного узбережжя Гренландії - минулого року тут вже з'явилася перша свердловина, і не схоже, щоб вона стала останньою.

Екологи наполегливо застерігали від такого кроку, вказуючи на небезпеку шкоди для довкілля у разі аварії, але до них ніхто не дослухався. Проте сидіти склавши руки данські вчені не захотіли і розробили комп'ютерну модель, яка може хоча б частково пом'якшити наслідки можливої ​​екологічної катастрофи, спричиненої розлиттям нафти в Арктиці.

Головне - швидка реакція

"Гренландія - це все-таки крайня Північ, певною мірою ще й дикий Захід, - розповідає Сусанна Хансон, наукова співробітниця Данського метеорологічного інституту. - На практиці це означає, у разі виливу нафти нам ще недавно треба було б спочатку довго і болісно збирати найрізноманітнішу інформацію, перш ніж ми змогли б змоделювати, куди хвилі і вітер поженуть цю сировину. На це у нас пішло б не менше чотирьох днів ".

В аварійній ситуації важить кожна година, тому втрата чотирьох діб є абсолютно неприйнятною. Тож, уряд Гренландії і звернувся до Сусанни Хансон і її колег із замовленням на розробку комп'ютерної моделі аварійного розлиття нафти. Така модель у поєднанні з системою моніторингу має підвищити ефективність заходів, яких вживають за умов аварії.

"Проект стартував приблизно півтора роки тому, - каже Сусанна Хансен. - Його мета полягає у створенні ефективної системи раннього попередження про загрозу екологічної катастрофи. Кожна нафтовидобувна компанія буде мати можливість у будь-який час дня і ночі терміново повідомити нас про аварію і координати витоку нафти. Ми одразу ж запускаємо нашу комп'ютерну модель, вводимо в неї отриману інформацію й повідомляємо компанії, в який бік, а також з якою швидкістю переміщується нафтова пляма ".

Комбінація з трьох моделей

Ця модель данських екологів є комбінацією з трьох інших моделей. За основу взято океанічну модель, яка враховує місцеві течії, а також зміни температури і рівня солоності води. Всі ці фактори впливають на те, що відбувається з нафтою, яка вилилася в море. "На цю океанічну модель накладається модель, яку ми називаємо дрейфовою, - говорить Сусанна Хансон. - Вона враховує особливості переміщення об'єкта - у цьому разі, нафти, - у воді. Тобто стає зрозуміло, наприклад, чи підіймається нафта відразу на поверхню океану, чи залишається упродовж якогось часу на глибині".

Для випробувань учені віртуально відтворили мало не всі аварії танкерів, які ставалися раніше поблизу берегів Данії. Зрештою їм вдалося досягти того, що результати модельних розрахунків з високою точністю відповідали даним реальних спостережень. Тепер дослідники намагаються інтегрувати в перші дві моделі третю - модель розподілу криги біля узбережжя Гренландії.

Модель хороша, але повільна

Перша пробна версія такої комбінованої моделі була запущена навесні. Вона дає дуже непогані результати, але працює поки занадто повільно, каже Сусанна Хансон: "Ми хочемо, щоб модель видавала результат упродовж 10 хвилин. Тобто, щоб ми вже через 10 хвилин могли сказати нафтовидобувній компанії, де опиниться через три дні нафта, що витекла з їхньої свердловини. Щоб туди спрямували кораблі для збирання нафти".

Британський колега данських дослідників, Пітер Уодемз, професор океанології факультету прикладної математики і теоретичної фізики університету в Кембриджі, вважає такий підхід перспективним, але наголошує, що найрозумніше було б зовсім відмовитися від видобутку нафти в Арктиці.

"Відштовхуючись від того, що ми знаємо, а головне, чого ми не знаємо про небезпеки, пов'язані з розробкою нафтових родовищ на морському дні, можна стверджувати, що Арктика - найбільш невідповідне місце для нафтовидобутку. Але я реаліст і розумію, що на нашій планеті буде продовжуватися розвідка і розробка нових родовищ нафти», - відзначає Пітер Уодемз.

Автор: Володимир Фрадкін / Наталя Неділько
Редактор: Євген Тейзе