1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Нафтопровод Одеса-Броди-Плоцьк: політична підтримка є - бракує приватних інвесторів

30 листопада 2003 р.

Україна, Польща та Євросоюз зацікавлені в успішному функціонуванні трубопроводу "Одеса-Броди-Плоцьк", надають йому політичну підтримку й сподіваються, що вже найближчим часом зголосяться також приватні інвестори, які вкладатимуть гроші в створення цієї нафтотранспортної системи. Про це йшлося на конференції в Брюсселі, присвяченій проекту транспортування каспійської нафти через Україну та Польщу до країн Західної Європи.

Коридор "Одеса-Броди" є свого роду унікальним для постачання нафти в Європу. Таку думку можна було неодноразово почути від учасників форуміу. За допомогою української нафтотранспортної системи каспійську нафту можна перекачувати на західноєвропейські ринки в обхід Босфорської протоки. Представники Європейського союзу бачать у цьому принаймні кілька важливих переваг:

По-перше, Європейський союз хоче розгалужити систему постачання енергоносіїв, щоб не бути прив"язаним до окремо взятого транспортного коридору. Серед іншого ЄС хотів би зменшити свою залежність від нафтовидобувних регіонів на Близькому Сході, де ситуацію не можна назвати стабільною. По-друге, значну частину своїх потреб у цьому енергоносії країни ЄС досі покривають за рахунок північноморської нафти, поклади якої поступово вичерпуються. Тобто, треба шукати якусь альтернативу. Але російська важка нафта замінити її не може, оскільки тут йдеться про легкі сорти, до яких саме й належить каспійська нафта. По-третє, Євросоюз хоче, аби на енергетичному ринку активнішу роль відігравали й майбутні члени ЄС - східноєвропейські країни. Україна через трубопровід "Одеса-Броди-Плоцьк" планує постачати нафту до Угорщини, Словаччини, Чехії, Хорватії, а також до Австрії й Німеччини. По-четверте, нафтова магістраль з Одеси до Плоцька дозволить розвантажити Босфорську протоку, де нині активно ведеться транспортування нафти танкерами і де через це існують екологічні проблеми.

Отже, складається враження, що український нафтовий коридор може успішно вписатися в європейський енергетичний ринок. Чи існують складнощі у втіленні проекту? Говорить віце-президент Єврокомісії, комісар з питань енергетики й транспорту Лойола де Паласіо:

"Слід вирішити головну проблему - залучити в проект приватний капітал. Я думаю, що підписання угоди між Україною і Польщею прокладає для цього шлях",- сказала віце-президент Єврокомісії.

Угода, про яку згадує Лойола де Паласіо і яку віце-прем"єр-міністри України й Польщі підписали на конференції в Брюсселі, передбачає продовження українського нафтопроводу польською територією. Але поки 400-кілометрову ділянку в Польщі не споруджено, нафта все одно може транспортуватися - залізничним транспортом. Говорить спеціальний уповноважений України з питань Євроазійського нафтотранспортного коридору, президент "Укртранснафти" Олександр Тодійчук:

"Нам дуже приємно, що досить активною в цьому процесі є Польща, яка створює умови для того, щоб уже найближчим часом транспортувати каспійську нафти з Бродів залізницею до південних заводів Польщі - в обсягах півмільйона тонн нафти на рік",- сказав Тодійчук.

За його словами, перші поставки нафти можуть розпочатися вже в січні-лютому наступного року:

"Якщо не буде якогось великого тиску на нас з боку наших опонентів, я думаю, що ми це зробимо",- зауважив президент "Укртранснафти".

Отже, в 2004-му Україна може відправити транзитом до Польщі загалом півмільйона тонн нафти. Тодійчук сподівається, що згодом удасться вийти на рівень 4,5-5 мільйонів тонн на рік. Загалом український коридор зможе перекачувати на польську територію до 40 мільйонів тонн нафти. Інтерес поляків у цьому - безсумнівний. Говорить віце-прем"єр-міністр Польщі Марек Поль:

"Ми б хотіли відіграти роль хрещеного батька цього проекту. Хто буде хрещеною матір"ю? Мабуть, пані віце-президент Єврокомісії Паласіо, яка разом з нами присутня при народженні цього трубопроводу",- пожартував польський високопоставлений урядовець. Однак він тут же перейшов на серйозний тон:

"Ми хочемо, аби в проекті взяло участь якномога більше країн, якомога більше компаній. Нафтопровід ні проти кого не спрямовано, він буде для всіх корисним",- сказав Марек Поль.

Однак є країна, яка вочевидь не зацікавлена в постачанні нафти на європейську територію через український трубопровід - це Росія, від нафтотранспортних шляхів якої Європа стане менш залежною завдяки коридору "Одеса-Броди-Плоцьк". На початку цього року російська компанія ТНК запропонувала качати по українському трубопроводу нафту в обсязі 9 мільйонів тонн, однак у зворотньому напрямку - від Бродів до Одеси. Нині 52-кілометрова дільниця нафтової труби використовується в реверсному, тобто зворотньому напрямку. Говорить Олександр Тодійчук:

"Дуже гучні й активні обговорення пропозицій ТНК й інших компаній щодо реверсу трубопроводу певним чином насторожили наших партнерів і вони вирішили вичікувати. Як правило, коли ми приходили з метою проведення переговорів про споживання легкої каспійської нафти, нам казали: ви спочатку, будь ласка, визначіться, в якому напрямку ви будете качати",- сказав Тодійчук. За його словами, нині ведуться активні переговори з приватним бізнесом, що мають дати свій результат - наповнити трубу нафтою, яку можна буде качати в напрямку Європи.

Наталя Вікуліна
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW