Після теракту в метро Санкт-Петербурга поліція Києва, Харкова та Дніпра заявила про перехід на посилений варіант несення служби. Зокрема, це посилення торкнеться метрополітену. До патрулювання залучать кінологів із собаками та бійців Національної гвардії. Правоохоронці також посилено здійснюватимуть перевірку документів підозрілих осіб та речей, залишених без нагляду. Дані заходи безпеки триватимуть до 15 травня, тобто до завершення пісенного конкурсу "Євробачення-2017".

Як підкреслили у прес-службі Нацгвардії, конкретна кількість військових залежатиме від станції. Вони будуть озброєні як звичайними пістолетами, так і пістолетами з гумовими кулями, а також матимуть при собі спецзасоби. При цьому функції нацгвардійців полягатимуть суто у підтримці роботи поліцейських. Нацгвардія не зможе самостійно реагувати на повідомлення про злочини. "Ми виконуємо правоохоронні функції тільки у зв'язці з поліцією. Навіть якщо нацгвардійці когось затримають, то (затриманих - Ред.) передають поліції. У нас немає функції арешту", - пояснив DW начальник прес-служби Нацгвардії Вадим Голуб.

Нічого нового для метро

У Київському метрополітені заявили, що в посиленому режимі працюють уже два з половиною роки. "Ритм роботи у нас не змінюється, оскільки ми розуміємо, що у нас АТО триває уже третій рік (…) ми розуміємо рівень відповідальності", - прокоментували ситуацію у прес-службі столичного метро.

Зі свого боку, в міністерстві внутрішніх справ України також підтвердили, що нічого принципово нового у залученні Нацгвардії немає. "Підвищується кількість патрулів, які пильнують безпеку і публічний порядок", - зазначив у розмові з DW Артем Шевченко, директор департаменту комунікації МВС.

Більшість терактів останніх років в європейських столицях була вчинена ісламістами. Цю версію правоохоронці називають основною і в Петербурзі. Водночас Шевченко не став називати пріоритетних загроз, яких остерігаються правоохоронці у Києві. Утім, схоже, думають передовсім про "російську загрозу". "Ми цілком свідомі того, що загроз багато. А особливо в нашій країні, яка перебуває в стані війни з агресивним, кривавим і ненажерливим сусідом", - наголосив директор департаменту комунікації МВС.

Пасажири з гранатами

З огляду на війну на сході країни однією з проблем останніх років для правоохоронних органів є поширення незареєстрованої зброї і боєприпасів серед населення. На брифінгу 4 квітня начальник поліції Києва Андрій Крищенко повідомив, що з початку року столична поліція вилучила у пасажирів метрополітену 81 детонатор, 54 тротилові шашки, 645 набоїв, 7 гранат, пістолет, а також інші піротехнічні засоби. "Однієї тротилової шашки вистачить, щоби підірвати автомобіль", - зазначив Крищенко.

Київський метрополітен отримав 150 повідомлень про мінування за останні кілька років. З початку цього року таких повідомлень було два, одне з яких надійшло з окупованої території на сході країни. Разом з тим, Артем Шевченко стверджує, що йому не відомий жоден випадок, коли б інформація про мінування підтвердилася. "Як правило, це заздалегідь неправдиве повідомлення про злочин. Винуватці періодично знаходяться і притягаються до кримінальної відповідальності", - сказав Шевченко, додавши, що такого роду жарти є серйозним правопорушенням і можуть призвести до позбавлення волі на кілька років.

Окрім громадського транспорту, правоохоронці готуються убезпечити і шляхи прибуття гостей на пісенний конкурс. У МВС кількість глядачів, які прибудуть на "Євробачення" до Києва оцінюють у 20 тисяч осіб. 70 відсотків з них прибудуть до України на літаках. У зв'язку з цим 4 квітня в Міжнародному аеропорту "Бориспіль" представники Нацгвардії, поліції та прикордонної служби провели командно-штабні навчання. Перший заступник міністра внутрішніх справ України генерал-полковник Сергій Яровий в ході навчань заявив, що правоохоронці "готові до будь-яких форс-мажорних ситуацій".

Вуличні камери

Чи не кожен теракт призводить до дискусій в суспільстві про посилення відеоспостереження на вулицях. Камери спостереження часто стають головним засобом визначення особистості зловмисника, як це було у випадку з Анісом Амрі, який позував на камеру з ісламістським жестом після теракту в Берліні.

Раніше мер Києва Віталій Кличко обіцяв, що в Києві встановлять вісім тисяч вуличних камер - зокрема і через велику кількість незареєстрованої зброї, що перебуває на руках у громадян та пов'язаний з цим ризик злочинів. Чотири тисячі камер уже було встановлено станом на початок березня.

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський назвав встановлення вуличних камер важливим антитерористичним заходом, однак наголосив, що тут також питання не зводиться до кількості. "Необхідно визначити зони огляду, щоб вони перетиналися, щоб не було сліпих зон. Окрім того, потрібно мати штат, який працюватиме з даними цих камер", - пояснив експерт.

Агентурні мережі та міжнародна співпраця

Однак вуличні камери та присутність нацгвардійців на об'єктах інфраструктури - це лише частина великого комплексу заходів із запобігання тероризму, наголошує Микола Сунгуровський. "Необхідно брати цілий "життєвий цикл" підготовки теракту", - зауважує експерт. За словами Сунгуровського, ключовою є координація спецслужб та робота агентурних мереж, які відслідковують, звідки терорист дістав вибухівку, коли і як він збирається потрапити на місце злочину.

 Експерт висловив упевненість у проведенні "Євробачення" в Києві на високому рівні значною мірою через співпрацю українських правоохоронців з європейськими колегами. "З досвіду проведення Євро-2012, Україна отримала велику допомогу від НАТО і Євросоюзу поліцейськими силами і у вигляді консультацій, і безпосередньої участі. Я думаю, цей досвід буде повністю використано", - зазначив Сунгуровський.

Своєю чергою, Артем Шевченко підкреслив, що українська сторона співпрацює з колегами з країн ЄС в ході підготовки до "Євробачення". "Відбувається взаємодія по традиційних каналах між правоохоронними органами, спеціальними службами та прокуратурами", - наголошує Шевченко.