Закон прийнято - Національна гвардія входитиме до системи МВС на базі внутрішніх військ України. Фактично службовці внутрішніх військ у складі 27 тисяч осіб тепер стануть гвардійцями. Однак, чи всі вони будуть зараховані до нового формування, які критерії відбору і що робитимуть з тими хто не зможе потрапити до гвардії, пояснити наразі не можуть навіть експерти. "Закон ще недопрацьований, є невиписаними багато важливих аспектів: підпорядкування, фінансування, взаємодія з генштабом збройних сил і таке інше", - каже в коментарі DW військовий експерт Володимир Гулима.

Конкуренція - не кращий варіант

Експерт схильний вважати, що створення гвардії не на часі: "За умов зовнішньої загрози думати треба про збройні сили і їх підсилення, а не створювати привілейоване нове військо з широким функціональним спектром". Досвід показав, що таке формування - це конкуренти для ЗСУ та правоохоронних органів, яким надаватимуть особливі привілеї, і зрештою цей підрозділ просто "з’їдять", каже експерт. У гіршому випадку, вважає Гулима, ним маніпулюватимуть владні політики в своїх інтересах.

Експерт вважає, що за нинішніх обставин краще реформувати старе, аніж створювати поспіхом щось нове, яке може з часом перетворитися у "каральний орган". Сама ідея створення нацгвардії є непоганою, визнає він, однак нині це радше данина "революційним настроям". Гвардія в ідеалі - підрозділ резервістів, які призиваються у випадках надзвичайного та військового стану для забезпечення спокою в тилу, пояснює Гулима. Але в українському варіанті, зауважує він, - це конкурент з особливими повноваженнями і ставленням.

Ставка на гуманітарне виховання

А от колишній гвардієць, полковник Михайло Файфура таки бачить потребу у відродженні формування. І те, що його створюватимуть на базі внутрішніх військ теж правильно, каже він. Адже 90 відсотків колишніх гвардійців продовжили службу саме у внутрішніх військах, як то, приміром, морські піхотинці, що нині є в Криму. Відставний військовий пригадує, що офіцери Нацгвардії (1991-2000 років) мали добру репутацію і неабиякий військовий вишкіл, а все завдяки гуманітарній підготовці та жорсткому відбору. У гвардійці брали лише юнаків з першим спортивним розрядом, на зріст 182 см, освічених та обов’язково з повних сімей.

Аби нове формування не стало ще одним "Беркутом" і з повагою ставилося до прав та свобод громадян, треба запровадити правильне гуманітарне виховання, переконаний Файфура. Достатньо, на його думку, ввести курс історії України від гетьманщини до національно-визвольних змагань і обов’язково міжнародне законодавство, іноземні мови. "Нині внутрішні війська вивчають історію свого створення, а вона бере початки і формувалася на системі НКВС, тому приклад не з найкращих, - каже екс-військовий. - Звідси жага до насильства, нехтування правами та відкидання всього патріотичного".

Заради владного інтересу?

Водночас Файфура бачить і певні небезпеки у формуванні такого підрозділу. "Якщо гвардія підпорядковуватиметься міністру МВС, то є загроза, що це формування з часом відійде від своєї основної функції - служіння суспільству. Влада почне її використовувати на догоду своїх інтересів. Тому важливо, щоб підпорядкування було винятково парламенту, що унеможливить маніпуляції", - вважає співрозмовник.

Жоден державний орган не зможе уникнути політичного впливу влади, бо всі вони створюються для обслуговування владних інтересів, як би цинічно це не звучало, каже в інтерв’ю DW голова правління Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Олег Мартиненко. "Моє ставлення до створення нацгвардії є нейтральним. Вважаю цей крок малоефективним, бо це слід робити одночасно з реформуванням ЗСУ і всієї правоохоронної системи", - запевнив експерт. По-перше, цей намір, щоб там не говорили розробники закону, потребує фінансування, а держказна - порожня. Чи достатньо буде асигнувань, які скеровувалися для внутрішніх військ - теж не відомо, адже не представлено жодних розрахунків, аргументує експерт.

А хто керівник?

І чи не основне - це підпорядкованість, погоджується він. Нацгвардія - це мілітарний орган, керувати яким МВС не вправі. Тому, пояснює Мартиненко, має бути чітке підпорядкування міністерству оборони. "За інших умов є небезпека, що міністерства не поділять своїх повноважень і почнеться боротьба за ступінь впливу, а від цього програє лише українське суспільство", - застерігає експерт. Щодо ролі українського парламенту, то він, на думку Мартиненка, не найкращий керівник, "бо там немає ані порядку, ані дисципліни".