Оголошуючи перехід до нової ідеології партії "Слуга народа" її голова Олександр Корнієнко зазначив, що Україну раніше затягували у пастки різних ідеологічних течій: від націоналізму до комунізму. "Прийшов час констатувати, що жодна з них не спрацювала, як планували її батьки засновники", - заявив він.

Щоправда, менше ніж за рік й самі "слуги народу" встигли декілька разів радикально змінити свою думку щодо сповідуваної ними ідеології. У травні минулого року тоді ще майбутній віцеспікер Верховної Ради Руслан Стефанчук заявляв, що партія президента України Володимира Зеленського взяла за свою ідеологічну основу лібертаріанство з його акцентом на зменшенні ролі держави в житті громадян. Але трохи згодом Стефанчуку заперечив на той момент лідер "Слуги народу", а зараз спікер парламенту Дмитро Разумков. Він зазначив, що "впиратися в ідеологію" не варто, адже це може завадити будівництву структури партії.

"Слуга народу" та "український центризм"

На цьому пошук ідеологічної ніші не завершився, і вже у листопаді Корнієнко говорив про намагання поєднати ліберальні та соціалістичні ідеї, а ще через три місяці знову змінив свою думку, заявивши, що "Слуга народу" має стати "вільною від ідеологічних забобонів минулого" та піти "третім шляхом". Так з'явилася ідея визначити для пропрезидентської партії нішу центризму. При цьому у його специфічному вираженні - "українському центризмі".

"Слуга народу", за словами Корнієнка, буде вигідно відрізнятися від решти українських партій, що претендували на центр ідеологічного спектру, але "не знали, за що вони". Політична сила Зеленського, натомість, буде партією "активного центризму", що заперечує політичні крайнощі і радикалізм, але залишається креативним. Корнієнко запевнив, що задля побудови суспільства заможних людей та в залежності від конкретної сфери політики, "слуги" мають діяти як націоналісти, ліберали, соціалісти, лібертаріанці, гуманісти чи державники. Цю формулу лідер партії хоче закріпити у її статуті.

Прохання DW прокоментувати те, яким саме чином "Слуга народу" буде поєднувати настільки протилежні ідеологічні напрямки, сам Корнієнко та пресслужба партії проігнорували.

Партія влади та місцеві вибори

Втім голова Комітету виборців України Олексій Кошель впевнений - говорити про ідеологічну еволюцію партії немає особливого сенсу. Висловлювання Стефанчука минулої весни, на думку експерта, були схожими на його особисту позицію, а останні заяви Корнієнка свідчать про те, що "Слуга народу" готується до місцевих виборів, обираючи для себе максимально зручну ідеологічну обгортку. Кошель зазначає, що політтехнологи правлячої партії можуть вважати центризм концептом, який дозволить охопити максимальну кількість електорату, а відсутність конкретики у програмних засадах політичної сили стане засобом "сподобатися усім і одразу".

Професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань називає таку тактику типовою для українських партій влади. Так, ще за часів Кучми його команда називала президента "центристом" на противагу опонентам по різні полюси політичного спектру, а Партія регіонів Віктора Януковича могла одночасно називати себе українським аналогом консервативної Республіканської партії США та укладати угоду про співробітництво із європейськими соціал-демократами, згадує політолог. Він впевнений: "Нічого реального за цими діями і гаслами не стояло, окрім коливання з лінією президента".

Україна не хоче ідеологій

Відсутність чіткої ідеології є типовою не лише для партій влади, а й загалом для українського політичного ландшафту, продовжує Гарань. За його словами, український виборець мало зважає на програмні засади політичних сил, за які голосує, що й обумовлює таку популярність лідерських проєктів. В українській новітній історії було не так вже й багато успішних проєктів із чіткою ідеологією, аби такий підхід сприймався політиками як необхідний, зазначає професор.

Погоджується з цим і Кошель, за словами якого для перемоги на виборах українським партіям набагато важливіше не мати чіткі ідеологічні орієнтири, а провести красиву популістичну кампанію. При цьому, на думку експерта, спроба "Слуги народу" організувати її під парасолькою "українського центризму" може виявитися помилковою. "Партія Зеленського за своєю суттю є популістичною, але не в негативному сенсі цього слова, - пояснює Кошель. - За таких умов вони могли назвати свою ідеологію "народництвом", аби ще раз підкреслити акцент на захисті інтересів простих людей".

Скептично до перспектив партії під гаслами "українського центризму" ставиться й Гарань, на думку якого електоральна база "Слуги народу" буде поступово зменшуватися. "Жодні політики не можуть задовольнити одразу всі очікування українських громадян, а обіцянки цього неминуче призведуть до розчарування", - впевнений професор.