За даними ООН, понад 200 тисяч осіб були змушені покинути свої будинки на півночі Сирії через військову операцію Туреччини, що розпочалася 9 жовтня. Ці люди втікають вглиб країни або ж намагаються перетнути кордон з Іраком, але вдається це не всім. Телль-Тамер - населений пункт, де зараз перебуває багато біженців з міста Рас-ель-Айна.

У багатьох населених пунктах в прикордонній смузі на півночі Сирії залишилися лише чоловіки. Жінки і діти втекли від військових дій. Частина з них попрямувала до міста Ель-Хасака, центр однойменної провінції. "Але умови в Ель-Хасаці стають дедалі гіршими, тому що туди постійно прибувають нові біженці. Тому ми вирішили залишитися тут, в Деріку", - розповідає DW Суна, мати трьох дітей.

Більшість осіб, які змушені були тікати в результаті військової операції Туреччини в Сирії, є курдами. Цей чоловік розповідає, що в його рідному місті Рас-ель-Айні залишилися переважно араби. Він підтримує зв'язок телефоном зі своїми колишніми сусідами. "Вчора вони розповіли, що ісламісти зруйнували наш будинок. Ми все втратили", - розповідає DW чоловік.

Військові дії проходили лише за декілька кілометрів від Телль-Тамера. Тому багато міжнародних гуманітарних організацій покинули його. Але місто наповнене біженцями з Рас-ель-Айна і сусідніх сіл. Вони залишені напризволяще. Надати їм допомогу намагаються лише кілька недержавних організацій, які залишилися тут працювати.

Крім Телль-Тамера, в інших довколишніх селах також проживають сотні внутрішньо переміщених осіб. "Вони селяться в порожніх будинках, багато хто з них - занадто близько до місць, вже взятих під контроль турецькою армією, або до тих районів, де досі перебувають бойовики "Ісламської держави", - розповів DW координатор однієї з місцевих НДО Хасан Башир.

Цей арабський чоловік з Рас-ель-Айна чекає на свою чергу, щоб отримати продукти, які роздають біженцям місцеві НДО. У чоловіка велика сім'я - чотири дружини і багато дітей. Гуманітарна допомога ж складається тільки з одного пайка на сім'ю.

Всі школи в містах уздовж сирійського кордону були закриті з початку військової операції Туреччини. У будівлях шкіл зараз живуть біженці. Як в цій школі в Телль-Тамері. Ті особи, які могли виїхати, попрямували до таких міст, як Ель-Хасака, які розташовані південніше. Решта залишаються тут і пристосовуються до важких умов життя.

50 курдських родин з Рас-ель-Айна зараз живуть у цій покинутій школі в Телль-Тамері без води й електрики. Оскільки тут дуже погані санітарні умови, місцеві лікарі побоюються спалаху холери та інших захворювань. "Якщо так продовжуватиметься, нас спіткає серйозна гуманітарна криза", - говорить один з них в інтерв'ю DW.

Багатьох поранених внаслідок військових дій доставили до лікарні в Телль-Тамері. Але тут перебувають і ті особи, які страждають від важких захворювань. Двоє хворих розповіли DW, що повинні були пройти хіміотерапію в Дамаску до початку військової операції Туреччини, але не встигли вибратися з міста. Нинішня ситуація не дозволяє їм туди дістатися.

У цьому районі на околиці Тель-Тамера майже ніхто не живе. Місцеві жителі втекли звідси після приходу бойовиків ІД. Раніше тут була розташована християнська церква, яку підірвали ісламісти. Зараз серед руїн змушені жити кілька сімей біженців з Рас-ель-Айна.

У провінції Ідліб в Сирії внаслідок авіаудару 27 лютого загинули щонайменше 33 турецьких військових, що там дислокувались. Туреччина, котра підтримує у сирійському конфлікті повстанців, у відповідь атакувала позиції урядових військ Сирії, які підтримує Росія. 28 лютого НАТО проведе екстрену нараду щодо ситуаціїв Ідлібі.

У Раді Безпеки ООН в Нью-Йорку ввечері 27 лютого глава МЗС Німеччини Гайко Маас обвинуватив президента Сирії Башара Асада та його союзника Росію у скоєнні в Ідлібі воєнних злочинів. Дамаск і Москва зобов'язані захищати цивільне населення, але замість цього вони завдають ударів по цивільній інфраструктурі, зокрема по лікарнях та школах.

Велика кількість російських і сирійських повітряних та артилерійських обстрілів по таборах переміщених осіб, лікарнях та школах "свідчать про те, що вони не можуть бути випадковими", заявив речник Верховного комісара ООН з прав людини Руперт Колвілл. Цього року його відомство зафіксувало 299 загиблих серед цивільних осіб, більшість з яких загинули саме внаслідок дій уряду Сирії та його союзників.

Башар Асад наполягає, що його війська борються з терористами. Однак, за словами координатора ООН з гуманітарних та надзвичайних питань Марка Лоукока, насильство, що вчиняється, спричиняє масові переселення цивільних, що можуть призвести до найбільшої гуманітарної катастрофи 21 століття. Обличчям цих страждань стають діти.

За даними ООН, тільки від початку грудня 2019 року через ескалацію бойових дій домівки в Ідлібі залишили майже 900 тисяч людей. 80 відсотків з них - жінки і діти. 300 тисяч цивільних втекли з охопленого насильством регіону від початку лютого. Це є найбільшою масовою втечею мирного населення з часів Другої світової війни.

За температури, яка досягає -7 градусів за Цельсієм у засніжених таборах для переміщених осіб поблизу кордонів Туреччини, уже загинули семеро дітей. Міжнародна організація "Врятуйте дітей" заявляє, що люди спалюють все підряд, щоб зігрітися. В організації попередили, що кількість загиблих може зрости.

25 лютого внаслідок авіаударів урядових військ по провінції Іліб загинули щонайменше 19 цивільних, серед яких 8 дітей. Війська Асада за підтримки російської авіації відновили контроль над містом Кафранбель, що є для них символічною перемогою, оскільки це місто одним з перших повстало проти Дамаска. У ці дні сирійські війська захопили 18 сіл та міст поблизу Кафранбеля. Люди вимушені тікати.

В ООН заявили, що "на даний момент жоден притулок не є безпечним", а табори для переміщених осіб переповнені людьми, які рятуються від насильства. Багато з них залишають і ці табори, щоб спробувати покинути небезпечну зону. ООН закликала створити гуманітарні коридори, щоб люди змогли втекти.

Між тим Туреччина закрила свої кордони, щоб запобігти подальшому притоку сирійців. Адже вона вже прийняла 3,5 мільйона біженців. Рішення закрити кордони залишає мешканців Ідлібу без шляху втечі.