"На Західному фронті без змін": прочитати і побачити
"На Західному фронті без змін": прочитати і побачити
Своєрідний графічний переказ відомого роману Еріха Марії Ремарка "На Західному фронті без змін" представлений наразі у німецькому місті Любеку.
Книга, що не старішає
Виставка в музеї "Будинок Будденброків" у Любеку знайомить з графічним романом "На Західному фронті без змін" Петера Айкмаєра (Peter Eickmeyer) і Габі фон Борстель (Gabi von Borstel) 2014 року, створеним на основі однойменної книги Ремарка. На фото - ілюстрація Петера Айкмаєра "Туман".
Графічний переказ
В антивоєнному романі Еріха Марії Ремарка "На Західному фронті без змін" його герой Пауль Боймер розповідає про жахи Першої світової війни. Виставка у музеї "Дім Будденброків" у Любеку присвячена графічному "переказу" роману. На фото - ілюстрація Петера Айкмаєра "Протигаз".
Отруйний туман
На цій документальній фотографії видно, як поле битви вкрито хмарами отруйного газу. Оригінальні знімки, зроблені під час Першої світової війни, ми публікуємо поруч з ілюстраціями Петера Айкмаєра: ще один ракурс, ще одна мить війни, яка закінчилась сто років тому, у 1918 році.
Протигази різних країн
На цій фотографії солдати, які вишукувались в ряд, демонструють армійські протигази різних країн. Крайній зліва солдат одягнув протигаз американського зразка, за ним - британський, французький, німецький.
Дзеркало війни
Що бачить солдат? Цей малюнок з графічного роману "На Західному фронті без змін" відображає страхи його героя, написані у його очах. Війна - не місце для романтики, про яку натхненно говорили наставники своїм німецьким гімназистам, що готувалися йти на фронт. Війна - це жах, бруд, горе і смерть.
Кінець війни
Що відчуває солдат, який здається в полон, що в нього на думці? На цій фотографії, яка була зроблена у Західній Фландрії у 1917 році, німецькі солдати здаються в полон британцям.
На полях Фландрії
Ілюстрація "Макове поле" випромінює умиротворення та спокій. Але самотній солдат у полі знає: тут полягли його товариші, тут вирувала страшна війна.
Маки на крові
Кажуть, що маки ростуть особливо гарними там, де пролилась кров. Так виглядають бруствери Першої світової війни, які збереглись до нашого часу. Фотографія зроблена у Діксмейде в Бельгії.
Повернення додому
Повернутись до рідного міста не означає повернутись у колишнє життя. Насправді, звикнути до мирного життя після довгих місяців на війні непросто. А забути пережите неможливо. Про це йдеться в іншому романі Ремарка - "Три товариші".
Спалений роман
Роман "На Західному фронті без змін" (точніше, уривки з нього) вперше був опублікований у 1928 році в газеті Vossische Zeitung. У 1929 році роман був виданий окремою книгою і став сенсацією. Коли до влади прийшли націонал-соціалісти, Ремарку довелось покинути країну, а роман нацисти спалили разом з іншими забороненими в "третьому рейху" книгами. На фото Еріх Марія Ремарк в Нью-Йорку у 1939 році.
Україна у 1918-му очима німецьких фотографів (рідкісні фото, частина друга)
1 березня 1918 року німецькі війська увійшли в Київ за умовами Берестейського миру. Якою побачили вони столицю і решту України? У другій частині добірці DW унікальні архівні фото, деякі з яких публікуються уперше.
"Оце так знахідка!"
На цьому фото відбитий у більшовиків панцирник "Остін-Путіловець" Російської імперії гасає вулицями Києва після вступу німецьких військових 1 березня 1918 року. Перед тим Київ на кілька тижнів захопили більшовики і на вигнання їх самотужки влада УНР не сподівалась.
Панорама Києва
Фотокартка із панорамою Києва зроблена з Андріївської церкви навесні 1918 року невідомим німецьким солдатом-саксонцем.
У Києво-Печерській лаврі
На цьому фото із колекції Імперського воєнного музею Лондона (Великобританія) німецькі офіцери оглядають принади Києво-Печерської лаври у супроводі православних ченців.
Українська кавалерія на вулицях Києва
Українська кіннота УНР рухається вулицями Києва після вступу до української столиці німецьких військ 1 березня 1918 року. Німці активно займалися вишколом українських частин.
Перевірка документів
Німецький солдат перевіряє документи в Києві улітку 1918 року. В українській столиці невдовзі відкрилось Імперське торговельне представництво Німеччини.
Народна автентика
На цій фотографії, зробленій у 1918-му невідомим військовим фотографом, зображена група українських селян у національних костюмах. Згідно з даними Державного архіву Австрії, фото походить з Волині.
Вогонь і сум'яття
Хати в українському селі палають вогнем після відступу більшовицьких загонів. Фото 1918 року, зроблене ще напередодні вступу австро-угорських частин, які упродовж березня-квітня зайняли практично всю територію України. Зіткнення з більшовиками тривали ще довгий час, але й австрійці, як наголошують історики, демонстрували на українських землях виняткову брутальність.
Придушення залізничних страйків
Цей карний загін жандармерії Австро-Угорської імперії брав участь у придушенні страйку залізничників на станції Гайворон Одеської залізниці. (Подільська губернія, з 1939 р. - Кіровоградська область). Фото було передано Федеральним архівом ФРН Центральному державному кінофотофоноархіву України ім. Пшеничного і раніше не публікувалося.
Вулиця у Смілі
На цьому фото, зробленому на весні 1918 року, вирує буденне життя у невеличкому місті Сміла, районному центрі сучасної Черкаської області. Поява німецького контингенту у провінції зовсім невипадкова - тут розташований найбільший залізничний вузол області. Саме залізницею доправляли на Захід продовольство, яке Україна гарантувала за умовами Берестейського миру.
Українське продовольство на шляху до Австро-Угорщини
На цій фотографії з Державного архіву Австрії видно, як вивантажують та сортирують на складі у Румунії продовольство з України для подальшого відправлення на захід. Уряд УНР гарантував союзникам близько 1 мільйона тонн продовольства, хоча вивезти залізницею вдалося лише 130 тисяч тонн - половина пішла до Австрії. До Німеччини дійшло лише 50 тисяч тонн.