1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Рани колоніального часу

Антьє Дікганс / Володимир Медяний16 липня 2012 р.

Придушення повстання в Кенії в 50-ті роки належить до найтемніших сторінок британської колоніальної історії. Тепер у Лондоні жертви через суд домагаються вибачення й відшкодування.

Фото: Getty Images

Вамбугу Ниінгі закочує штани й показує оголені гомілки лікарю. Вони всі щільно покриті маленькими шрамами - сліди, що залишилися від британської в'язниці. «Вони нас постійно били, - згадує Вамбугу Ниінгі. - Білі примушували нас повзати на колінах по камінню, надівали нам на ноги ланцюги». Цей 87-річний кенієць - один з чотирьох колишніх бійців руху Мау-мау, які вирішили через суд домагатися від Великобританії вибачення й фінансового відшкодування за кривду, завдану їм в колоніальні часи. Процес розпочався в понеділок, 16 липня, в Лондоні.

У 1950-х роках народи Кенії повстали проти методів, які британці використовували для конфіскації земель. Темношкірі нападали на ферми білих і вимагали повернути їм їхні території. Британська колоніальна влада завдала удар у відповідь. За час конфлікту, за офіційними даними, загинули близько восьми тисяч кенійських повстанців. На думку істориків, ця цифра є, однак, значно заниженою. У той час десятки тисяч кенійців опинилися за ґратами. Серед в'язнів був, до речі, й дід нинішнього американського президента Барака Обами.

Свідки розповідають про жахи

Суд у Лондоні нині якраз і намагається пролити світло на те, що саме відбувалося за стінами колоніальних в'язниць і таборів. «Для нас це люди, які принесли себе в жертву задля своєї країни», - каже Джордж Морара з кенійської правозахисної організації, яка підтримує позивачів. За його словами, ті, кому вдалося пережити жахи таборів, розповідають про катування, кастрацію, побиття до безтями, ґвалтування.

Кенійські позивачі вимагають від Великобританії вибачення й відшкодування - Ндіку Мутуа, Пауло Нзілі, Джейн Мутоні Мара, Гіту Ва Кахенгері, Вамбугу Ва Ниінгі (зліва направо)Фото: AP

Десять років тому правозахисні організації почали збирати свідчення колишніх повстанців, більшості з яких на той час було вже далеко за сімдесят. Як правило, йдеться про хворих людей, які на старості особливо відчувають наслідки знущань. «Свої кращі роки вони провели у в'язницях, - каже лікар Онгіті, що обстежує колишніх повстанців. - Коли вони опинилися на волі, в них не було жодної професії. Без грошей ці люди не могли вилікувати свої поранення».

Остання битва перед судом

Британський уряд спочатку відмовлявся приймати обвинувачення, які висували кенійці на адресу колоніальної влади. Аргумент Лондона - нинішнє державне керівництво не несе відповідальності за дії колоніальної адміністрації. Торік Верховний суд Великобританії, однак, прийняв позов колишніх членів Мау-мау.

Вамбугу Ниінгі збирається особисто давати свідчення, допоки дозволятиме здоров'я. Один з позивачів уже помер, так і не дочекавшись початку процесу. «Ми виграємо навіть у тому разі, якщо всі помремо, - каже Вамбугу Ниінгі. - Процес триватиме. І тоді вже наші діти виборюватимуть справедливість».

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW