Після того, як президент Туреччини Реджеп Ердоган оголосив про відкриття турецько-грецького кордону для сирійських біженців, на Лесбосі місцеві жителі намагаються самостійно вирішити питання захисту острова від мігрантів. Вони блокують дорогу в табір біженців Моріа, закидають камінням машини, що проїжджають, і заважають причалити до берега надувним човнам із Туреччини, зіштовхуючи їх назад у воду.

Чаша терпіння жителів Лесбосу переповнена - вони не вірять в ефективність міграційної політики влади, не хочуть більше приймати тих, хто шукає захисту в ЄС, і, судячи з усього, готові домагатися цього, використовуючи радикальні заходи. Тим часом у переповненому таборі Моріа біженці перебувають у катастрофічних умовах. Репортаж DW.

Біженці на Лесбосі з'явилися ще в 1990-х

"30 тисяч людей живуть в Мітіліні (адміністративний центр Лесбосу - Ред.). При цьому на острові розміщені 25 тисяч біженців. Одні тільки ці цифри наочно показують, наскільки абсурдна ситуація ", - обурюється 87-річна Христина Чатцідакі.

За її словами, біженці з'явилися тут зовсім не в 2015 році. Ще в 1990-х роках на острів, згадує Чатцідакі, прибували в першу чергу ті, хто рятувався від громадянської війни в Югославії. З тих пір жінка займається підтримкою біженців і налагодженням хороших відносин між греками і мігрантами.

Число останніх на Лесбосі незабаром може сильно зрости. За даними місцевих ЗМІ, тільки в минулу неділю, 1 березня, вранці на гумових човнах з Туреччини до Лесбосу вдалося дістатися трьом сотням людей. Повідомлення про те, що президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган відкрив кордон з Грецією для сирійських біженців, зовсім не обрадувало жителів островів Лесбос, Хіос і Самос. Там з тривогою спостерігають за тим, що від турецького узбережжя вже готова відчалити незліченна кількість човнів - з людьми, які місяцями або навіть роками чекали можливості потрапити в Європу.

Читайте також: Міграційна криза в Греції: біля Лесбоса потонув хлопчик

Афіни і Брюссель перегнули палицю

Через дедалі більшу кількість мігрантів жителі Лесбосу відчувають себе кинутими один на один з актуальною кризою, яка дедалі більше загострюється. Для них незрозуміло, чому грецький уряд і керівництво Євросоюзу продовжують покладатися на угоду з Туреччиною щодо питань біженців, яка, очевидно, після демаршу Ердогана остаточно провалилася.

Тим часом прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс має намір взяти ситуацію під контроль за допомогою двох заходів: посилення закону про надання притулку і спорудження на островах закритих центрів для біженців. При цьому незрозуміло, чи вдасться йому втілити ці плани в життя - проти будівництва центрів налаштовані жителі островів.

"Не можна просто посадити в тюрму людей, які жили поруч з нами роками, - впевнений власник крамниці в центрі Мітіліні, найбільшого міста на Лесбосі. - Так ми їх просто робимо злочинцями". Аналогічної думки дотримуються багато жителів острова, які минулого тижня вийшли на вулиці та влаштували справжні бої з поліцією, протестуючи проти зведення закритих центрів.

Голод і насильство в таборах біженців

"Це дуже дивно. Вперше на острові всі єдині - від крайніх правих до крайніх лівих", - з подивом констатує 40-річний вчитель з Мітіліні. Але влада Греції теж не збирається відступати - у відповідь на протести вони відправили на острів з Афін сумнозвісний спецпідрозділ поліції МАТ, який спеціалізується на боротьбі з масовими заворушеннями.

Роботи зі зведення закритого центру вже почалися на Самосі, і багато жителів Лесбосу хочуть за всяку ціну запобігти появі такого ж центру на їхньому острові. Христина Чатцідакі, яка давно бере участь у наданні допомоги мігрантам, злиться, коли жителів Лесбосу тепер огульно звинувачують у ксенофобії. Жінка визнає, що серед її земляків є неонацисти, але "це лише невелика група". Більшість, на її думку, просто вважає, що опинилася в дуже складній ситуації.

Читайте також: ЄС надає Греції 700 мільйонів євро через кризу біженців

Біженці в Моріа чекають вирішення своєї долі роками

Тим часом напруга зростає і в таборі біженців Моріа, там все частіше спалахують жорстокі зіткнення. Крім обмежених і часом просто негуманних умов на шукачів притулку негативно впливає невизначеність їхнього майбутнього. Часто мігранти змушені чекати на вирішення своєї долі не шість місяців, як встановлено законом, а роками.

42-річний чоловік з Нігерії живе в Морії з 2017 року. Умови проживання в таборі, за його висловом, нестерпні: "Будь ласка, заберіть нас звідси. Ми страждаємо тут і просимо європейців допомогти нам". Правозахиснику Саламу Алдіну всі ці проблеми добре знайомі. У Данії він заснував неурядову організацію Team Humanity, яка управляє центром, розташованим поруч з табором біженців Моріа.

Грецька влада в 2019 році вислали Алдіна з країни, оскільки, як вважає правозахисник, його діяльність була для них як більмо на оці. Алдін активно привертав увагу громадськості до скарг біженців і часто спілкувався з журналістами. Зараз правозахисник стурбований тим, що Туреччина знову відкрила кордони для мігрантів: "Багато людей прибудуть до Греції, але багато й потоне в морі. Грецька армія розвертатиме човни назад, що призведе до нещасних випадків".

Але навіть ті, кому в підсумку пощастить дістатися до берегів грецьких островів не будуть в безпеці. "У таборах для біженців не вистачає їжі, ситуація там загостриться, почнуться сутички з поліцією. Та й жителям островів, в кінці кінців, увірветься терпець. Зараз ми перебуваємо в більш ніж критичному стані", - зазначив Салам Алдін.