Лідери країн єврозони на кризовому саміті у Брюсселі у чевер, 22 липня, ухвалили рішення, що має врятувати єврозону від загострення боргової кризи. Очікується, що восени Афіни зафіксують короткочасний технічний дефолт – неплатоспроможність за частиною боргових зобов’язань. Йдеться про виплати за кредитами низці крупних європейських банків. Однак з фінустановами вже погоджено реструктуризацію зобов’язань. Протягом декількох тижнів кредитори обміняють старі векселі, термін яких спливає восени на нові – під знижену відсоткову ставку та з тривалим терміном.

Гарантії за цими борговими зобов’язаннями візьме на себе Фонд порятунку євро, створений країнами єврозони. На ці потреби зарезервовано 55 мільярдів євро – половина суми, яку додатково погодилися виділити на порятунок Греції країни єврозони. Вперше «євро-клуб» видає гарантії під боргові зобов’язання однієї з країн. Таким чином, подолано «табу», яке існувало досі – єврозона перетворюється на «спільноту взаємних гарантій», проти чого досі рішуче виступала канцлер Німеччини Анґела Меркель. Однак Берлін зрештою погодився на компроміс – в обмін на залучення до порятунку Греції крупних європейських банків. Приватні кредитори виділяють під реструктуризацію боргів Афін 50 мільярдів євро. Загальний обсяг нового пакету допомоги Греції збільшується на 159 мільярдів євро, тобто у два з половиною рази.

Дітище Саркозі: Європейський валютний фонд

Після досягнення компромісу про нові зобов’язання країн єврозони Ніколя Саркозі урочисто оголосив про створення Європейського валютного фонду. Нову структуру, яка слугуватиме у майбутньому забезпеченню стабільності євро, оглядачі називають «дітищем» саме французького президента. Постійно діюча структура, яку Саркозі охрестив «Європейським валютним фондом», 2013 року прийде на зміну тимчасовому Фонду порятунку євро. «Можна дійсно провести паралелі із Міжнародним валютним фондом, але зрештою це різні речі», - прокоментувала Анґела Меркель.

Подібно до МВФ майбутня структура єврозони зможе превентивно відкривати кредитні лінії країнам, які потрапили у скрутне становище. Також буде можлива непряма рекапіталізація банків країн єврозони через виділення коштів урядам. Європейський валютний фонд, як називає нову структуру Саркозі, отримає можливість купувати державні облігації країн єврозони. Таким чином фонд перебере на себе частину «підстраховуючих» функцій Європейського центробанку.

Зменшення тягаря для Греції

Аби довгостроково покращити платоспроможність Греції, буде на один відсоток знижено ставку за кредитами – до 3,5 відсотків. Крім того, термін виплати за борговими зобов’язанями буде подовжено із семи з половиною до 15 років, частково навіть до 30 років. Таким чином, як очікується, борговий тягар Греції буде зменшено на чверть – до 160 відсотків від ВВП країни. Хоча й ця цифра є гігантською, якщо взяти до уваги, що формальна верхня межа для країн ЄС становить нині 60 відсотків.

Після екстреного саміту у Брюсселі зітхнули з полегшенням не лише Афіни. Річ у тім, що внаслідок зростаючої невпевненості на фінансових ринках під загрозою серйозних неприємностей опинилися й інші країни єврозони, які раніше не вважалися «проблемними». Зокрема, дуже серйозну стурбованість партнерів по єврозоні викликала ситуація з борговими зобов’язаннями Італії.

Євро стабілізується

Доленосні рішення брюссельського кризового саміту негайно відбилися і на єдиній європейській валюті. У п’ятницю, 22 липня, курс євро до долара на Франкфуртській біржі стабілізувався на високій позначці у 1,44. Учасники ринку назвали рішення саміту «проривом». Протягом цього тижня в очікуванні позитивного рішення про кредитування Греції євро загалом додав чотири центи. Тепер, як зазначають оглядачі фінансових ринків, увага інвесторів та рейтингових агенцій переключиться на ситуацію у США. У Вашингтоні нині безрезультатного триває пошук політичного компромісу, який має відвернути дефолт країни. В американських політиків залишилося для цього лише два тижні.

Євген Тейзе\dpa,reuters
Редактор: Роман Гончаренко