9 година ранку. На львівський перон для посадки прибуває цілком звичний поїзд. Але помітно, що його чекають, здебільшого, чоловіки. Дізнатись про його напрям можна не віддразу. Невеликі таблиці з написом: "Львів- Москва" скромно висять у деяких кутових вікнах вагонів. Щойно провідники опускають сходинки, чоловіки заносять важкі сумки, з деяких видніються банки з закрутками. Поруч заплакані жінки. Побачивши фотокамеру, чоловіки починають ховати очі, натягувати кепки і піднімати комірці, просять не фотографувати. Кажуть, що більшість з них їдуть на заробітки до Росії. За даними "Укрзалізниці" - це найпопулярніший поїзд сполученням із РФ.

Лише за 6 місяців ним скористались 87 тисяч громадян. Це на кілька десятків тисяч більше, ніж поїздами Одеса-Москва і Київ-Москва. Провідники кажуть, що більшість пасажирів прямують на заробітки. Серед таких і 34-річний ремонтник Іван (ім'я змінено), який ще з двома приятелями вирушає на ремонт трикімнатної квартири у російській столиці. Житимуть там же, у квартирі, поки триває її ремонт. Своїх заробітків у Росії Іван відверто соромиться, хоча у рідному селі він не єдиний. Про цю поїздку знають всі родичі, крім 90-літнього дідуся, якому сказав, що прямує до Польщі.

До Москви Іван їде нелегалом, але планує за два місяці повернутися додому і сподівається, що ця поїздка до Росії буде останньою. Але зізнається, що з російськими замовниками йому простіше. "Якщо не розмовляти з незнайомими, поменше кудись виходити, то в Росії працювати легше. Польські працедавці більш ощадливі, уважно стежать, постійно перевіряють, повчають і заважають працювати. Російські замовники на гроші менше зважають, і часто не втручаються у процес ремонту", - пояснює він.

Вдома комфортніше

Кулінар і відомий знавець галицької кухні Сергій Пожар кілька років тому повернувся з Росії, де мав успішну кар'єру. Розповідає, що про нього писали газети, запрошували на телебачення. В гості до його ресторану часто заходили відомі люди. І все ж він почувався на чужині некомфортно. Спершу інвестор, з яким він планував відкрити кілька ресторанів, відмовився від проектів і зник, а згодом і клієнти змінились. "Хоча друзі залишились друзями, ставлення до мене не змінилось, але відчувався страх у них, вони почали рідше приходити", - розказує він.

Далі, вже після його переїзду зі Санкт-Петербурга до Москви, почали тиснути на його команду кухарів із Західної України. Кількох затримала поліція, ніби то за підозрою в екстремізмі. Потім їм показово припинили виплачувати зарплату, хоча іншим платили. "Межа настала, коли кількох моїх кухарів депортували, хоча вони працювали легально. Тоді я сказав - досить! Не буду це терпіти. Зняв фартух, і повернувся додому в Стрий", - каже кулінар. 

Сьогодні він знову затребуваний кулінар, керує кухарами мережі ресторанів, дає майстер-класи. Про повернення зовсім не шкодує. Попри те, що має ностальгію за Росією, від поїздок туди відраджує. "У мене там друзі лишились, і зарплати там вищі, і кулінарне мистецтво там шанують більше, але не поїхав би знову. Тут я вдома, я спокійний і щасливий", - зізнається він.

Їдуть через звичку

Та історії про непрості умови праці не зупиняють українців. Скільки їх виїжджає в Росію на заробітки щороку - достеменно невідомо. Є лише дані про тих, хто перетинає кордон. Для прикладу, в першому півріччі цього року, за даними Держприкородонслужби, українсько-російський кордон перетнуло 2,165 мільйона осіб. Відомо, що більшість з тих, хто прямує до Росії на заробітки, їдуть на сезонні роботи. За даними дослідження, яке провела київська соціологічна група "Рейтинг" наприкінці минулого року, таких - 88 відсотків. 75 відсотків із опитаних ними, працювали на будівництві і ремонтах. Голова Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник вважає, що до Росії українці їдуть на заробітки "за звичкою, яка сформувалася ще під час існування СРСР. Ну і не треба забувати про відсутність мовного бар'єру, що допомагає відчувати українцям себе впевненіше в Росії", - каже він.

Але це не рятує працівників з України від проблем. Найбільше українські заробітчани в Росії скаржаться на погані житлові умови і відсутність договорів з працедавцями, адже більшість українців працюють нелегально. За даними деяких досліджень, таких 79 відсотків. "Здебільшого, люди, які працюють на низькооплачуваних роботах в Росії, є нелегалами, а інженери, конструктори, менеджери майже стовідсотково мають легальний статус", - пояснює Воскобойник і додає, що легалізуватись у Росії складніше, ніж у країнах ЄС. "Це пов'язано із великою корумпованістю процесу легалізації трудового мігранта у Росії, перебування великої частки місцевої економіки в тіні. В країнах ЄС існують зрозумілі правила, виконавши які, можна легко отримати офіційний статус", - каже він. Інша серйозна проблема - конфлікти із російськими правоохоронцями, які нерідко вимагають хабарів.

Соціологи прогнозують зменшення потоку

Все ж, соціологи прогнозують поступове зменшення трудової міграції до РФ, навіть, якщо досі це не стало відчутним. За даними дослідження "Рейтингу", українські заробітчани дедалі більше мріють про роботу в ЄС. 23 відсотки опитаних сказали, що хочуть до Німеччини, 22 - до Польщі, 10 - до Італії. І лише 6 відсотків розповіли, що хочуть працювати в Росії. За словами Василя Воскобойника, трудові мігранти переорієнтовуються на Європу також через нестабільну економічну ситуацію в Росії, де зарплати заробітчан падають, тоді як на Заході починають зростати. Пасажир потяга "Львів-Москва" Іван також розраховує, що після повернення із заробітків у Росії шукатиме роботу в Польщі, якщо вдома нічого путнього не знайдеться.