Уже понад два місяці на сході України триває Операція об'єднаних сил (ООС). Вона прийшла на зміну Антитерористичній операції (АТО), що розпочалася в квітні 2014 року на території Донецької та Луганської областей. "Відсьогодні широкомасштабна антитерористична операція завершується. Ми зараз починаємо військову операцію під керівництвом Збройних сил України для забезпечення захисту територіальної цілісності, суверенітету й незалежності нашої держави", - оголосив 30 квітня 2018 року президент України Петро Порошенко.

Усіма процесами в зоні конфлікту, згідно з законом про "реінтеграцію Донбасу", тепер керує об'єднаний оперативний штаб Збройних сил України (ЗСУ), а не антитерористичний штаб Служби безпеки України (СБУ), як це було раніше. Об'єднаний оперативний штаб - це орган управління різними групами військ ЗСУ, підрозділами Нацполіції, Нацгвардії, Державної служби надзвичайних ситуацій та низки інших відомства, що забезпечують проведення спеціальних операцій. 

Блок-пости та боротьба з контрабандою

Серед тих змін, які вже можна зафіксувати, представники гуманітарних місій вказують на перегляд плану розміщення блок-постів і зменшення їхньої кількості у зоні проведення ООС. Раніше такі пункти пропуску стояли кожні 15-20 кілометрів, а під час їхнього перетину відбувалася додаткова перевірка документів і транспортного засобу. "Більшість ліквідованих блок-постів були доволі далеко від небезпечних зон і вже не виконували необхідних функцій, а лише значно подовжували час поїздки. Зменшення кількості блок-постів значно полегшило життя місцевих жителів", - пояснює на прохання DW Марія Золкіна, політичний аналітик фонду "Демократичні Ініціативи".

Тим часом у штабі командування ООС звітують про більш ефективну роботу службовців нацполіції на контрольно-пропусних пунктах з непідконтрольними українському уряду територіями та наголошують, що на окремих ділянках лінії зіткнення встановлені засоби відеоспостереження для запобігання незаконному переміщенню зброї, боєприпасів та інших заборонених законом вантажів. За офіційними даними, за перші три тижня червня із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей на суму 1,7 мільйона гривень, що майже на 40 відсотків більше, ніж за весь попередній місяць. "Вважаємо, що в цілому робота по боротьбі з незаконним перетином товарів дала значні результати", - заявив 2 липня заступник Командувача об'єднаних сил, полковник Олександр Доманський.

Але перевірити успіхи, про які звітують у штабі Операції об'єднаних сил, насправді вкрай важко. Адже доступ журналістів до зони ООС тепер значно обмежено.

Доступ журналістів до ООС ускладнився

У журналістському середовищі критикують непрозорість та ускладненість доступу на територію ООС. Низка медіаорганізацій, серед яких Інститут масової інформації (IМІ) та "Детектор Медіа", написала навіть відкрите звернення до міністра оборони України Степана Полторака з проханнями дати пояснення щодо цієї ситуації. "Процес отримання акредитації став непрозорим, невиправдано затягнутим та не відповідає задекларованому публічно порядку акредитації", - йдеться у спільній заяві.

Як йдеться далі в заяві, найбільше з цією проблемою зіштовхнулися інтернет-ЗМІ. "До нас масово пишуть журналісти, що їхні заявки розглядають тижнями, що відмовляють всім інтернет-ЗМІ, бо "це не ЗМІ", вимагають додаткових документів, яких в переліку нема, і вимагають обов'язкових публікацій про АТО", - повідомила директорка ІМІ Оксана Романюк, відповідаючи на запитання DW. Саме з такою проблемою стикнулося нещодавно створене онлайн-медіа "Заборона", якому відмовили в акредитації через відсутність відповідної реєстрації, яка є в традиційних ЗМІ.

Підписанти звернення наголосили, що така ситуація шкодить інформуванню громадян України про перебіг операції об'єднаних сил, значно ускладнює роботу журналістів та негативно відбивається на іміджі  України за кордоном, оскільки іноземні журналісти так само зіткнулися з непрозорими правилами і дискримінацією.

Зони безпеки й обмаль інформації

Про те, що цивільне населення в регіоні теж не до кінця розуміє, що саме відбувається довкола, говорять й активісти. Особливо це стосується мешканців віддалених населених пунктів, де часто нема не тільки українського телебачення і газет, але й елементарно стабільного мобільного зв'язку. "Брак інформації у мирних жителів - одна з проблем запровадження ООС", - констатував у розмові з DW В'ячеслав Ліхачов, координатор напрямку документування порушень прав людини у зоні конфлікту благодійного фонду "Восток-SOS".

Для багатьох місцевих жителів незрозумілим залишається принцип віднесення тієї чи іншої території до певної зони безпеки, зауважує Ліхачов. Від наявного режиму безпеки залежить не тільки можливість виїзду з населеного пункту місцевих мешканців, але й доступ туди волонтерських та гуманітарних місій.

Населення не завжди попереджають про зміну режиму безпеки, адже це залежить і від раптових загострень на фронті. Подібна ситуація сталася в середині травня у селі Південне на Донеччині, коли люди через встановлення "червоного" режиму безпеки фактичного опинилися ізольованими та заблокованими у населеному пункті. Тоді штаб ООС заборонив пересування приватних авто через обстріли, тому жителі селища вибиралися з нього самостійно.