З огляду на виборчу кампанію перед парламентськими виборами восени заступниця голови польської консервативної партії "Право та справделивість" Беата Шидло закликала прем'єрку країни Єву Копач "відмовитися від ідеї переходу на євро". Шидло, якій пророкують крісло глави уряду в разі перемоги консерваторів на майбутніх виборах, уже сказала, що першим рішенням її уряду буде закриття відомства у Варшві, яке відповідає за перехід країни на євро.

Згідно з даними останніх екзит-полів, "Право та справедливість" має підтримку 40 відсотків польських виборців, залишаючи позаду лібералів із "Громадянської платформи" з Копач на чолі, підтримка яких обмежуться лише 28 відсотками громадян. Заява Шидло відображає також і позицію нового президента Анджея Дуди, який у минуломбув депутатом від "Права та справедливості" у польському парламенті. Під час своєї передвиборчої кампанії він неодноразово наголошував на тому, що польська національна валюта злотий "створює захисну подушку у часи кризи в Єврозоні, тоді як запровадження євро означатиме підвищення цін". Дуда дав чітко зрозуміти, що поки заробіток поляків середнього класу не наблизиться до "європейського рівня", він не погодиться запроваджувати в країні спільну валюту ЄС. За даними Центрального статистичного бюро Польщі, середня заробітня плата в Польщі до вирахування податків становить 3854 злотих (912 євро), що майже в чотири рази менше за німецькі показники.

Кризовий імідж євро

Опитування показують, що на хвилі грецької кризи поляки, які відпочатку були позитивно налаштовані щодо переходу на євро, наразі проти переходу на спільну валюту ЄС. Від часу вступу Польщі до Євросоюзу в 2004 році більше половини місцевого електорату стабільно підтримували перехід на євро. Проте зараз 54 відсотків поляків висловлюються проти використання валюти. "Я боюся, що Польща в цьому разі також буде змушена заплатити за фінансову нестабільність у Південній Європі, як це зараз роблять Словаччина або Балтійські країни, які теж є частиною Єврозони, але не настільки заможні, як старі члени валютного союзу", - сказав один варшавський студент в розмові з DW.

Врахочуючи такий масовий острах євро, навіть правляча нині ліберальна "Громадянська платформа", знана як прибічниця євро, відсунула сьогодні питання запровадження євро на другий план. Прем'єрка Копач лише зрідка згадує про це у своїх передвиборчих виступах. Більше того, це питання, за її словами, "не буде на часі ще мінімум п'ять років".

Утім, міністр закордонних справ Грегор Схетина заявив на пресс-конференції у Варшаві минулого тижня, що грецька криза в жодному разі "не означає кінець дискусії щодо запровадження євро у Польщі". Він сподівається, що "польська молодь погляне на це питання з перспективи тих, хто отримує переваги від відкритих кордонів і вільного потоку капіталу, який уможливлює ЄС" завдяки спільній валюті.

Референдум як вихід?

Колишній лідер консервативної партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський, який обіймав посаду премєр-міністра Польщі з 2006 по 2007 роки, давно просував ідею проведення референдуму щодо переходу на євро. Однак в нинішній передвиборчій гонці Качинський хоть і залишається головним стратегом польських консерваторів, головна увага громадськості прикута все ж до нових, молодих лідерів політсили.

Однах серед них немає єдності в питанні можливого референдуму. Радник президента Дуди із зовнішньополітичних питань Кшиштоф Щерський повідомив інформагенству Reuters, що "поляки мають визначити на референдумі, чи хочуть вони перейти на євро". Водночас Беата Шидло під час розмови із журналістами минулого місяця заявила, що країна до проведення такого референдуму наразі не готова.

Сильна економіка, туманні перспективи

Коли "Право та справедливість" була про владі, її представники мали складні стосунки із польським бізнесом, а ліберальна опозиція критикувала владу за критичну позицію щодо ЄС. Багато хто у приватному секторі побоюється, що в разі перемоги на виборах восени консерватори виконають свої передвиборчі обіцянки щодо зниження пенсійного віку, збільшення соціальних витрат, запровадження податків на банки та стримування приватизації.

Кредитні рейтингові агенства, такі як, наприклад, Standard & Poor's, постійно дають Польщі високі оцінки за "міцний макроекономічний фундамент". Середнє річне зростання ВВП країни протягом останніх 20 років складає 4,19 відсотка - це один із найвищих показників в Європі.

Проте чи залишатимуться ці показники на тому самому рівні за умови переходу на країни на євро? Адже польська економіка орієнтована на експорт, а найважливіший ринок збуту для країни - це ЄС? "Польський експорт щорічно зростає на 5 відсотків протягом останніх кількох років", - розповідає DW Ян Сосна, бізнес-аналітик журналу Polish Market. "У короткостроковій перспективі незалежність злотого від євро допомогла підвищити конкурентоспроможність польського експорту. Та в довгостроковій перспективі експортери муситмуть лобіювати перехід на євро, аби зменшити втрати на конвертації валюти і зробити планування більш прогнозованим".

Слід визнати, що для переходу на євро Польща не повністю відповідає критеріям Маастрихської угоди. Для цього країні потрібно буде насамперед збалансувати бюджет, каже Сосна.

Економічна програма партії "Право і справедливість" викликає багато питань. "Щоб зберегти високий рівень прямих іноземних капіталовкладень, Польща повинна й далі отримувати високі рейтинги від Standard & Poor's та інших агентств. А для них основний критерій - політична стабільність", - констатує експерт. Питання тільки, чи збігаються поняття про політичну стабільність політиків партії "Право і справедливість" з критеріями міжнародних рейтингових агентств.