Міжурядова конференція щодо вступу Туреччини до ЄС відбудеться в середу, 6 листопада, і триватиме всього-навсього годину. Після трирічної перерви в перемовинах сторони виголосять кілька промов загального змісту, зроблять групове фото на пам´ять і дадуть прес-конференцію. Справжніх переговорів під час цієї символічної зустрічі, найімовірніше, не відбудеться. Тема нового раунду теж навряд чи підкине дрова в багаття. На зустрічі йтиметься про регіональну політику, тобто підтримку сільських регіонів у Туреччині після можливого вступу до ЄС. Це 14-й розділ переговорів із 35. Поки що ЄС не наважується починати з Туреччиною переговори на важливіші теми, як-то права людини чи діяльність органів юстиції.

Єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Штефан Фюле підтвердив позитивний розвиток Туреччини у своєму актуальному звіті попри те, що у сферах свободи думки, свободи віросповідання та незалежності юстиції все ще зроблено недостатньо. Насильство турецької поліції проти демонстрантів у Стамбулі й багатьох інших містах, за яким весь світ спостерігав у травні та червні цього року, стримує багатьох міністрів закордонних справ країн-членів ЄС від того, щоб починати з Туреччиною серйозні перемовини на складні теми - права людини чи юстицію. Штефан Фюле порадив їм не зволікати. "Якщо ми справді хочемо, щоб Туреччина щось змінила у сфері основних прав, то треба розмовляти з нею саме про це", - заявив політик.

"Поліно в оці" - турецько-кіпрський конфлікт

Переговори про вступ між Туреччиною та ЄС почалися у 2005 році після багаторічної підготовки. Але справа постійно буксує: жоден із 35-ти розділів перемовин не вдалося закрити й ухвалити юридичні зобов´язання. 14 розділів, зокрема, заблоковані рішеннями Євросоюзу або вето від Кіпру. Кіпр, який входить до ЄС, Туреччина досі не визнала державою.

Відносини двох країн псує невирішений історичний конфлікт - кіпрська проблема. 1974 року турецькі війська окупували північну частину острова. Самопроголошену на початку 1980-х Турецьку Республіку Північного Кіпру в усьому світі визнала тільки Туреччина. У квітні 2004-го, за кілька днів до вступу Кіпру до ЄС, провалився народний референдум про возз´єднання турецьких та грецьких кіпріотів. Мешканці півдня острова проголосували проти планів возз´єднання, рекомендованих ООН.

Це дуже гальмує наближення Туреччини до ЄС, пояснила депутатка Європарламенту від Нідерландів, доповідачка щодо Туреччини Ріа Омен-Рюєтен. На її думку, щоб порозумітися з цього питання, Туреччина має діяти активніше.

Туреччина чекає на членство в ЄС довше, ніж будь-яка інша країна, заявив турецький міністр у справах зближення з Євросоюзом Егемен Багіс у газеті Hürriyet за кілька днів до свого від´їзду до Брюсселя. На його думку, відкриття нового розділу переговорів - "запізнілий, але позитивний крок". Міністр закликав якомога швидше розблокувати інші розділи порядку денного переговорів.

Туреччина, на думку ЄС, може посприяти цьому й самотужки, коли щонайменше непрямо визнає Кіпр як державу. Приміром, у так званому Анкарському протоколі Туреччина зобов´язалася пускати на свою територію кіпрські кораблі та літаки, але на ділі цього досі не робить.