політичних досліджень імені Олександра Разумкова Леонід Поляков. Підсумки наукової праці під назвою ”Знешкодження запасів зброї в Україні” експерт презентував німецьким колегам у Бонні.

Нині в Україні через воєнну спадщину Радянського Союзу склалася загрозлива ситуація. У місцях зберігання зброї та боєприпасів їх накопичилося так багато, що за теперішніх умов її неможливо ані належно зберігати, ані норамально утілізувати, розповідає військовий експерт Леонід Поляков. Особливо, наголошує він, це стосується боєприпасів, які вже вичерпали терміни зберігання:

”Ці терміни, як правило, десь в межах 10-30 років для різних типів боєприпасів, а у нас зберігається сотні вже тисяч тонн боєприпасів, які було вироблено ще під час другої світової війни, а деякі навіть під час першої світової. У нас є й такі раритети.”

Леонід Поляков твердить, що нині в Україні зберігається понад 2,5 мільйона тонн боєприпасів та близько 11 мільйонів одиниць легкого стрілецького оззброєння. До того ж кожного року старішає ще 10-15 тонн. Весь цей арсенал загрожує безпеці України та й Європи в цілому.

”Наприкінці 80-х - на початку 90-х років на додаток до того, що вже зберігалося в Україні, додавалося й те, що вивозили радянські війська з Центральної Європи – з Чехословаччини, Угорщини, Східної Німеччини. Їх складали в ящиках, які зараз просто згнили. Ці міни, снаряди ракет – вони валяються на землі просто неба. Останній вражаючий приклад – це пожежа, а потім вибухи на складах селища Новобогданівки біля Мелітополя. Якби певні ракети полетіли в напрямку чи Мелітополя, чи Запорізької АЕС, вони могли б їх досягти.”

Є й інша небезпека. Зброї так багато, що вести облік майже неможливо. А тому викрасти певну кількість, а потім нелегально продати – досить нескладно.

”Окрім екологічних наслідків, техногенних катастроф це також терористична загроза. Воно все лежить, іноді недобре охороняється. Значить, провокує інтерес кримінальних елементів. Хочете ви цього чи ні. І щоб провокацій уникнути, треба його знищити, якось переробити. Якщо це кольорові метали чи вибухівка, то його ще можна використовувати.”

Як вирішити проблему Леонід Поляков знає, хоча й усвідомлює, що це буде нелегко.

”Проблема в тому, що потрібні гроші, технології, промислові потужності, яких в Україні немає. Якщо брати фінанси, проблема утилізації - це одна з багатьох інших проблем, котрі є в Україні. І уявити, що якісь кошти преференційно будуть скеровуватися сюди, просто нереально. Мова йде про кілька мільйонів євро, а потрібно десятки мільйонів. І зрозуміло, що вони будуть скеровуватися на якісь соціальні програми.”

Єдиний вихід – міжнародна співпраця. І певний досвід вже є, зокрема співробітництва з Німеччиною, Британією, Канадою, а також з Європейською комісією та НАТО. Леонід Поляков подовжує:

”У певних країн є певні інтереси. Американці зацікавлені в тому, щоб знищити переносні зенітно-ракетні комплекси. Вони кажуть: якщо ви будете знищувати цю зброю, то ми допоможемо. Німці кажуть: якщо ви створюєте умови для нашого бізнесу, ми запропонуємо спеціальні установки. Є перспективи, що ми спільно зможемо розробити відповідні технології, які зараз просто ще не існують. Коли цю зброю створювали, то ніхто не думав що їх будуть утилізувати.”

За словами Леоніда Полякова, співпраця з західними партнерами є можливою за умови, що й керівництво України вживатиме певних заходів задля розв”язання цієї проблеми:

”В Україні має прийти нова чесна та відповідальна влада, що забезпечить ті умови, які потрібні партнерам на Заході. Захід готовий був співпрацювати і з попередньою владою, але то було радше винятком, ніж правилом. Ми пропонуємо, вирішити цю проблему років за 10-12, бо обсяги такі величезні, що важко собі уявити.”

Виіршення проблеми не можна відкладати через якісь політичні чинники, стверджує Леонід Поляков. Якщо зволікати, вона може просто вибухнути.