Напередодні другої річниці масових вбивств на Майдані представники української влади почали активно звітувати про розслідування цих злочинів та згадали про потерпілих під час Революції гідності. Верховна Рада 18 лютого, в річницю початку масових вбивств протестувальників в урядовому кварталі, ухвалила закон про виплати пенсій людям, котрі взимку 2013-2014 років були скаліченими на Майдані в Києві.

Депутати також вшанували пам'ять загиблих під час Революції гідності хвилиною мовчання. "Саме цього дня масово з бойової зброї почали просто вбивати абсолютно беззахисних людей", - сказав спікер парламенту Володимир Гройсман і в черговий раз закликав встановити й покарати винних у цих злочинах. Проте правозахисники та адвокати потерпілих говорять лише про обмежений прогрес.

Шеф головного слідчого управління Служби безпеки України Григорій Остафійчук на брифінгу шостого лютого повідомив, що "в Голосіївському районі Києва СБУ виявила схованку зі зброєю, з якої стріляли на Майдані". За свідченням спецслужби, 23 одиниці зброї, яка належала бійцям спецроти київського спецпідрозділу міліції "Беркут" були пошкоджені механічним способом і на них спиляні ідентифікаційні номери.

Слідство взяло російській слід

Водночас, як сказав на брифінгу в Києві 18 лютого начальник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури України Сергій Горбатюк, слідство встановило, що розміщені на адміністративних будівлях снайпери бійців спецпідрозділів "Альфа", "Сокол" та Управління державної охорони не застосовували свою зброю. А от решта правоохоронців використали проти демонстрантів не гумові кулі, а мисливські набої, а також "спецзасоби посиленої дії завезені з Росії". Серед них, як зазначив Горбатюк, були світлошумові та газові гранати, що містили шкідливі речовини. Слідчий повідомив, що тільки під час зіткнень в урядовому кварталі впродовж 18-19 лютого 2014 року, загинуло 10 осіб та ще більше 500 поранено.

Горбатюк сказав, що про підозру у причетності до цих злочинів повідомлено 27 особам, "стосовно восьми обвинувальні акти направлені до суду, по двох особах слідство завершене, в розшуку перебувають 17 осіб". Ще понад 200 правоохоронців, 80 прокурорів і 100 суддів перевіряються на предмет вчинення протизаконних кримінальних та адміністративних проваджень щодо демонстрантів. Їхні прізвища підозрюваних не називаються, але Горбатюк дав зрозуміти, що серед них екс-президент України Віктор Янукович, керівники міністерства внутрішніх справ, внутрішніх військ, СБУ та київської міліції.

Горбатюк поскаржився на Інтерпол, який не оголошує в розшук втікачів до Росії з числа підозрюваних колишніх можновладців. А також на Верховну Раду України, яка зволікає з ухваленням законів. Ці закони, як сказав Горбатюк, потрібні, щоб розпочати процедуру заочного засудження замовників, організаторів та виконавців вбивств людей на Майдані без прив'язки до міжнародного розшуку, а також ініціювати діяльність Державного бюро розслідувань.

Влада звинувачена в тероризмі

Застереження Горбатюка про імовірність зупинки розслідування злочинів проти Майдану з першого березня через недоліки законодавства обурили голову правління Центру громадянських свобод Олександру Матвійчук. "Я би не ділила тут відповідальність між можновладцями. Те, що є правова прогалина, відкрилося не сьогодні і ця ситуація лише свідчить, яке місце це розслідування посідає в житті тих, хто отримав свої посади внаслідок Революції гідності", - зазначила правозахисниця в інтерв'ю DW.

Адвокат представників потерпілих на Майдані Віталій Тітич сказав DW, що вважає провал ухвалення необхідних законів "умисним злочином, скерованим на розвалення слідства". Водночас він зазначив, що в розслідуванні справ Майдану останнім часом стався прогрес. Зокрема адвокатам вдалося домогтися повторної експертизи відстріляних на Майдані гільз і встановити, з якої зброї були вбиті мирні протестувальники. Ще одним позитивним моментом стала перекваліфікація розстрілів на терористичний акт, і тепер слідчим не треба доводити, що кожна смерть на Майдані була умисним вбивством. "Вбивство людей було виконанням основного злочину - терористичного акту. Це ключовий момент обвинувального акту", - сказав адвокат.

До покарання винних ще далеко

Ці позитивні зрушення сталися завдяки ентузіазму окремих слідчих і великій роботі адвокатів, що захищають інтереси окремих потерпілих, вважає Олександра Матвійчук. І через це, на його думку, в суспільства й надалі немає довіри до влади та її прагнень відновити справедливість.

Правозахисницю стурбував той факт, що виконувачем обов'язків Генпрокурора в ці дні став Юрій Севрук, який в часи Майдану, коли правоохоронці вчиняли злочини проти демонстрантів, обіймав посаду заступника керівника управління з нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ.

Якщо Севрук тоді був непричетним до вчинення тяжких злочинів правоохоронцями, то мав би про це знати і реагувати відповідними рапортами, поданнями та в інший спосіб. "Мені важко уявити, щоб людина, яка мала в часи Януковича вплив на діяльність правоохоронних органів, могла бути в стороні тих злочинів, які щодня вчинялися проти учасників Майдану", - вважає Олександра Матвійчук.