1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Медіа та юстиція

Ніна Веркгойзер, Олена Перепадя27 березня 2013 р.

17 квітня у Мюнхені починається процес над членами неонацистської групи, яким закидають вчинення тяжких злочинів. Хоча більшість жертв - турки, турецьких журналістів у судовому залі не буде

Фото: Reuters

Турецькі журналісти не повірили своїм очам, коли побачили оприлюднений мюнхенським судом список журналістів, допущених до слухання процесу в справі правоекстремістської організації "Націонал-соціалістичне підпилля". Серед ЗМІ, яким гарантоване місце в залі судових засідань під час процесу над членами терористичної групи, не виявилось жодного турецького, хоча вісім з десяти загиблих від рук неонацистів мали турецьке походження. Зрозуміло, що й інтерес турецьких мас-медіа до процесу великий.

"Для мене це і несподіванка, і розчарування водночас", - каже в розмові з DW журналіст Мустафа Гьоркем, який працює в Берліні для "Німецько-турецького журналу". - Для достовірного сприйняття судового процесу було б за краще зробити його прозорим".

Суворе дотримання формальних правил

Загалом до зали судових засідань допущено 50 журналістів. 17 квітня у Вищому земельному суді в Мюнхені розпочнеться судовий розгляд справи щодо Беате Цшепе та можливих пособників терористичної організації. Серед допущених журналістів - кореспонденти найбільших щоденних видань Німеччини, інформаційних агентств та телебачення. Іноземні ЗМІ практично не представлені - навіть BBC та New York Times залишились ні з чим.

Заявки на акредитацію розглядались "у послідовності їх надходження", - повідомила прес-служба суду та послалась на те, що загалом акредитацію отримали 123 журналісти, але лише для 50 з них зарезервовані місця в залі суду. Якщо ці місця виявляться вільними, то їх зможуть зайняти представники інших медіа. Це надто бюрократично, негнучко й незрозуміло, критикують політики та спілки журналістів.

Повідомлення з перших вуст

Особиста присутність на процесі для журналіста Мустафи Геркема - більше, ніж просто інформування про його перебіг. Серія вбивств з расистських мотивів - унікальний випадок в повоєнній історії Німеччини. "Багато турків втратили довіру до німецьких органів безпеки. Вони почуваються дискримінованими та використаними", - каже Геркем.

Саме з цієї точки зору, важливо, щоб турецькі журналісти на власні очі бачили процес і повідомляли про нього зі своєї перспективи. Тільки таким чином можна повернути втрачену довіру. Якщо їх не буде в залі суду, то турецькі медіа отримуватимуть інформацію опосередковано. На думку турецького редактора, це не сприяє належному висвітленню подій.

Великий інтерес - мало місця

Виходячи з великої національної та міжнародної уваги до цього процесу, п'ять десятків місць для журналістів - "це замало", критикує ситуацію Німецька спілка журналістів (DJV). "Ми вважаємо, що так не годиться, коли допускають лише 50 представників медіа", - зауважила в розмові з DW Єва Вернер, представниця DJV. Вона вважає, що в такому разі німецька юстиція постає в неприглядному світлі. До суду звернулись з проханням знайти інші можливості. Наприклад, організувати трансляцію в інший зал. Втім, суд поки що таке прохання відхилив.

Також виглядає на те, що суд відмовить і в проханні перенести розгляд у більше приміщення. Адже зал, у якому передбачений розгляд, уже перебудовувався, і кількість місць у ньому збільшена до 230. Половина цих місць передбачена для родичів загиблих та їхніх адвокатів, решта - для "громадськості". Але й тут не обійшлося без суперечки, оскільки суд не знайшов можливості зарезервувати місця для посла Туреччини та уповноваженого з прав людини в турецькому парламенті. Критика пролунала, зокрема, від голови слідчої комісії Бундестагу, яка розслідувала ситуацію навколо неонацистської організації, соціал-демократа Себастьяна Едати. Це нікуди не годиться, щоб турецький посол змушений був ставати в чергу - можливо, з іншими неонацистами.

Конфлікт юстиції та медіа

Головна обвинувачена Беате ЦшепеФото: Getty Images

Утім, для суду це питання не стільки місця, скільки безпеки. Йдеться ж про правоекстремістську терористичну організацію, ймовірним членом якої була й обвинувачена Беате Цшепе. Обидва її спільники покінчили життя самогубством у 2011 році, коли поліція натрапила на їхній слід. На рахунку трійці - десять убивств, численні бомбові теракти, пограбування банків та підпал. Цшепе, яка досі мовчить, обвинувачується в створенні терористичної організації. Також їй закидають співучасть у злочинній діяльності угруповання. Тож, як заявляють у суді, безпека процесу має пріоритет.

Проте, для представників медіа пріоритет - гласність та публічність процесу, адже він є свідченням тому, як німецька держава регаує на вбивства з расистських міркувань та які висновки робить з цього. Після тих нечуваних помилок, яких припустились німецькі органи безпеки, коли терористична група могла роками чинити злочини, очікування від цього процесу, звичайно, високі.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW