Висновку Гаазького суду з нетерпіння чекали у всій Європі й особливо у тих країнах, де існують сильні сеператистькі рухи, наприклад, в Іспанії з її країною басків чи на французькому острові Корсика. Відповідь на одне з найбільш суперечливих питань сьогодення дали юристи-міжнародники з різних країн.

Висновок Міжнародного суду ООН не став несподіванкою. Оглядачі й раніше відзначали, що повернути все так, як було, коли Косово належало до Сербії, неможливо.

Представник Сербії в Гаазькому суді Дусан Батакович свого часу назвав проголошення незалежності сербської провінції у лютому 2008 року «найбільшим викликом міжнародному праву». Схожі коментарі лунали з Росії та Китаю.

Правова оцінка

Сербія у поданні й не ставила питання про порушення міжнародного права. Белград попросив ООН, щоб суд надав свою правову оцінку. Фактично йшлося про консультацію. Це значно м’якше формулювання зроблене з огляду на те, що Сербія хоче стати членом Європейського Союзу, а отже – не повинна сваритися з Брюсселем. ЄС активно підтримує Косово.

Судді мали вирішувати, що має більшу вагу – збереження територіальної цілісності, про яке говорить Сербія, чи право народу на самовизначення. «Неможливо собі уявити, що ми прислухаємося до заклику Сербії та повернемо годинника назад», - заявив представник Косова при Гаазькому суді Скендер Хусені. Пізніше французький міністр закордонних справ Бернар Кушнер заявив перед парламентом Косова у Приштіні: «Ніхто не може змінити плив історії, і з цим треба змиритися».

І все ж таки у Белграді до останнього сподівалися за допомогою Міжнародного суду отримати резолюцію ООН, яка б відкрила шлях до нових переговорів про статус Косова.

Роман Гончаренко / Наталя Неділько / dpa / rtr