Ta'Kandia - єдиний центр на Мальті, у якому працюють лікарі без кордонів. З інших центрів організація відкликала своїх представників через те, що уряд Мальти не погоджувався покращити умови, у яких утримуються іммігранти. Розповідає представник організації «Лікарі без кордонів» Габріеле Санті: «Центри були переповнені людьми. Затримані та іммігранти всі разом: чоловіки, жінки, діти. Іноді протягом місяців там перебували і вагітні жінки. Не було ізоляторів – захворювання могли розповсюджуватися скрізь».

Центр Marsa має три відділи затримання, у яких можуть перебувати до тисячі іммігрантів. Після перебування тут їх переправляють до так званих відкритих центрів, які мали би бути свого роду прихистком, але насправді перетворюються на в’язницю. Мешканці Мальти мало знають про ці місця утримання. Тут працюють лише волонтери. Розповідає Алішіа Саліба, працівник соціальної служби: «Ми намагаємося побудувати систему підтримки на Мальті. Це доволі новий феномен для нашого острова, але крок за кроком ми просуваємося вперед».

Після того, як 2002 року Туніс посилив контроль у прибережній смузі, човни із нелегалами почали відходити з берегів Лівії. Їхнім пунктом призначення була Італія, але по дорозі була Мальта. Тож, незважаючи на бажання потрапити до Італії, іммігранти часто змушені були пришвартовуватися на Мальті. Якщо у 2001 році таких було 57, то за 12 місяців їх назбиралося уже майже 2 тисячі. Для порівняння: на острові, площа якого дорівнює 316 квадратним кілометрам, нині мешкає 400 тисяч людей. Коли до Мальти почали прибувати човни із великою кількістю іммігрантів на борту, місцевий уряд це захопило зненацька.

Зростання праворадикального руху

«Коли до нас пришвартувався перший човен у 2002 році, я пам’ятаю, що тоді усі мали співчуття до тих людей, хотіли їм допомогти. Але минали роки, і їхня кількість збільшувалася. Мальтійці зрозуміли, що з Євросоюзу не надходить практично ніякої допомоги. Їхні почуття почали змінюватися – від співчуття до байдужості, а потім до ксенофобії. А в останні два роки – це вже навіть расизм», - розповідає Герман Грех з видання «Times of Malta».

Такі настрої спричинили зростання праворадикального руху. Партія, що носить назву «Імперія Європа», збільшила кількість своїх прибічників утричі. Її лідер Норман Ловел намагається грати на розпачі багатьох співвітчизників. Нещодавно він запропонував заборонити суднам наближуватися до узбережжя Мальти ближче ніж на 14 миль.

«Звичайно, ми маємо зробити їхнє життя важчим. Тут іммігранти можуть безкоштовно телефонувати, безкоштовно лікуватися, отримувати кишенькові гроші. Ви уявляєте це собі? Хтось нелегально заходить до вас додому, ви його не запрошували і не чекали, а потім ви даєте йому кишенькові гроші. Це просто абсурд, який має припинитися», - говорить Норман Ловел, лідер політичної партії «Імперія Європа».

Потрібно змінити політику ЄС

Орден єзуїтів намагається пом'якшити такі настрої у мальтійському суспільстві. Втім, головним його завданням є інформування іммігрантів про їхні права та надання їм правової допомоги. «Я непокоюся долею нашої країни, а також долею Європи. Ми справді повинні переглянути нашу політику, в першу чергу сільськогосподарську політику, яка нині забороняє фермерам з Африки доступ на наш ринок. Ми маємо заохочувати чесну торгівлю, ми маємо переглянути питання корисних копалин та видобутку дорогоцінних металів, які часто є причиною війн у Африці», - розповідає Жозеф Кассар, директор програм захисту біженців Ордену єзуїтів.

Автор: Тетяна Карпенко

Редактор: Тетяна Бондаренко