Нелегкий початок відносин Трампа з республіканцями
Девід Льюїс Рейш | Анатолій Шара
6 лютого 2017 р.
Минуло лише два тижні після того, як Дональд Трамп перебрався до Білого дому, але він уже встиг посваритись з законодавцями з Республіканської партії.
Реклама
Перші дні перебування на посаді президента часто порівнюють з "медовим місяцем". Це саме той час, коли Білий дім намагається встановити теплі відносини з Конгресом та вирішити деякі з популярних тем на порядку денному. У випадку з Трампом це може бути чим завгодно, але тільки не медовим місяцем.
Як і упродовж своєї виборчої кампанії, магнат нерухомості, який врешті-решт став президентом, продовжує презирливо ставитись до будь-яких традиційних політичних норм та істеблішменту, проводити таку політику, яка б підтримувала його популярність серед його ж виборців. Трамп підписав декрет про заборону на в'їзд до США громадян низки країн з переважно мусульманським населенням, закликав до побудови стіни на американсько-мексиканському кордоні й вирішив скасувати фінансову підтримку міжнародних організацій, які спеціалізуються на абортах у країнах, що розвиваються.
Які насправді владні повноваження у президента США
Господар Білого дому - найсильніша людина світу. Принаймні так вважають. Насправді ж все не так однозначно: повноваження американського президента теж мають свої обмеження.
Фото: Klaus Aßmann
Згідно з конституцією...
Президента обирають на 4 роки і він не може залишатися при владі довше за два строки. Він - глава держави й уряду, який заправляє усім державним апаратом, що налічує близько 4 мільйонів працівників, і відповідає за виконання ухвалених Конгресом законодавчих актів. Конституція наділяє його і "силою визнання" - президент може без згоди Конгресу приймати послів, визнаючи державність їхніх країн.
Фото: Klaus Aßmann
Система стримувань і противаг
Конституцією США передбачений принцип розподілу трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої та судової. Така система покликана врівноважити усі владні інститути, не надаючи переваги жодному з них. Президент має право помилування громадян, а також призначає федеральних суддів, але лише за згодою Сенату. За цим же принципом він призначає міністрів та послів.
Фото: Klaus Aßmann
Сила звернення "Про становище в країні"
Президент мусить звітувати перед Конгресом про ситуацію в державі. Саме це він і робить у своєму зверненні "State of the Union" (Про становище в країні), під час якого він не може виступати із законодавчими ініціативами, але вільний озвучувати ті чи інші теми й пропозиції. Таким чином він може тиснути на Конгрес за допомогою уваги громадськості. Інших засобів тиску він не має.
Фото: Klaus Aßmann
Він може просто сказати "ні"
Президент може заветувати законопроект, повернувши його в Конгрес без власного автографа. Подолати президентське вето можна лише двома третинами голосів обох палат Конгресу. За даними Сенату, в історії США з 1500 випадків накладання вето, подолати його вдалося лише 111 разів. Це лише сім відсотків від загальної кількості.
Фото: Klaus Aßmann
"Сірі зони" законодавства
Конституція та постанови Верховного суду США не дуже чітко визначають межі президентських повноважень. Ці прогалини уможливили появу другого типу президентського вето - "кишенькового вето". За певних обставин, президент може "покласти" законопроект, образно кажучи, в кишеню, його не підписуючи. Закон не набере чинності і Конгрес буде безсилим. Цей трюк використовували вже понад тисячу разів.
Фото: Klaus Aßmann
Указ із силою закону
Президент може віддавати урядовцям укази щодо того, як вони мають виконувати свої обов'язки. Ці директиви, відомі як "Executive orders", мають силу закону і не потребують додаткового схвалення з боку інших інституцій. Однак, влада президента не безмежна: такий указ може скасувати суд або ж Конгрес може ухвалити зустрічний закон на противагу. Такий указ може бути скасований наступним президентом.
Фото: Klaus Aßmann
Як переграти Конгрес
Президент може домовлятися про укладання угод з урядами інших країн. Останнє слово - за Сенатом. Він мусить більшістю у дві третини голосів їх схвалити. Щоби обійти норму, президенти нерідко надають угоді статус "Executive agreement" (виконавча угода), який не потребує затвердження у Сенаті. Вони залишаються чинними допоки Конгрес не ухвалює законів, направлених на втрату угодами юридичної сили.
Фото: Klaus Aßmann
Коли без Конгресу не обійтися
Президент США є і головнокомандувачем. Але війну оголошує Конгрес. Існувала суперечність у тому, чи може президент направляти війська для участі у збройному конфлікті без згоди Конгресу. Під час ніксонівської війни у В'єтнамі в Конгресі ухвалили спеціальний закон, яким звузили повноваження президента у царині початку воєнних дій, зобов'язавши його тісно співпрацювати з Конгресом.
Фото: Klaus Aßmann
Ультимативний контроль
У випадку зловживання президентом своїм службовим становищем або ж вчинення правопорушення, Палата представників може розпочати процедуру імпічменту. В історії це ставалося двічі, але обидва рази безуспішно. Існує, однак, більш дієвий запобіжник - бюджет, який ухвалює Конгрес. За бажання, Конгрес може просто "перекрити" грошовий "кран", звівши нанівець будь-яку ініціативу президента.
Фото: Klaus Aßmann
9 фото1 | 9
Негативна реакція партії
Хоча ухвалення декретів не є чимось дивним для нового президента, значимість і наслідки деяких заходів Трампа викликали негативну реакцію у республіканців у Конгресі. Багато законодавців від цієї партії скаржаться, що новий господар Білого дому фактично ігнорує їх, підписуючи свої декрети.
Так було й у випадку антимігрантського декрету. Сенатори Джон Маккейн та Ліндсі Грем, які вважаються чи не найбільшими критиками чинного президента від Республіканської партії, виступили зі спільною заявою, в якій застерегли, що брак належного аналізу перед підписанням антимігрантського декрету може призвести до "шкідливих наслідків". "Зрештою, ми боїмося, що це розпорядження стане проблемою в боротьбі проти тероризму", - заявили обидва конгресмени. Голова комітету з закордонних справ Боб Коркер назвав закликав адміністрацію Трампа "негайно внести необхідні поправки".
Непередбачуване управління
"Я переконаний, що (члени Конгресу. - Ред.) незадоволені тим, що їх усунули від прийняття рішень", - зауважив у розмові з DW Джон Сайдз, професор політології в Університеті Джорджа Вашингтона. Діючи самостійно і не залучаючи до своїх рішень однопартійців у Конгресі, Трамп ризикує втратити зв'язок з конгресменами й здатність швидкого ухвалення законів.
"Я думаю, що є ще одна непередбачувана річ - як він оголошує ці ініціативи публічно. Вважаю, що він навмисно перетворює все в драму, щоб отримати більше уваги, - говорить Кен Колльє, професор політології в Державному університеті Стівена Ф. Остіна, який вивчає відносини між Конгресом та Білим домом. - Проблема полягає в тому, що члени Конгресу не люблять сюрпризів. Так поширенням якоїсь інформації можна здивувати публіку, але законодавці воліють, щоб з їхньою думкою рахувалися. Вони хочуть, аби при ухваленні рішень з їхньою думкою рахувалися".
Такий підхід Трампа до державного адміністрування дратує не тільки Конгрес. Опитування проведене Університетом Квініпіак показало, що рейтинг підтримки дій президента на кінець першого тижня на посаді становив 36 відсотків. Для Трампа це може вилитись у серйозну проблему. "Коли у президента висока підтримка, то члени Конгресу спочатку добре подумають, перш ніж кидати йому виклик, - пояснює Колльє. - Але як тільки ці показники стають низькими, то конгресмени частіше чинять опір, а коли бачать, що вони вже достатньо низькі, тоді вони розуміють, що опиратися президенту стає вигідно".
Підтримка кандидатів нічого не означає
Трампу вдалося заручитися підтримкою з боку республіканців при голосуванні в Сенаті за кандидатів на посади в його адміністрації. Політолог Сайдз не бачить у цьому нічого дивного. За його словами, таке трапляється дуже рідко, коли конгресмени не підтримують президентського кандидата. Тим більше, що нині республіканці контролюють Конгрес. Але коли йдеться про політичні питання, то "політичні наслідки є ширшими" і колеги Трампа по партії можуть йому опонувати, вважає Колльє. Трамп має таку розкіш як більшість і в Палаті представників, і в Сенаті. Але як свідчить приклад Барака Обами, просування потрібних законів може бути проблемним навіть і з такою перевагою. На думку експерта, Трамп ще не зрозумів усієї серйозності ситуації. "Республіканці не будуть просто мовчки спостерігати, - каже Колльє. - Вони серйозно протистоятимуть президенту, навіть якщо він від їхньої партії".
5 найодіозніших в команді Трампа (12.01.2017)
02:34
Трампу ще доведеться засвоїти кілька уроків
Кажучи простіше, якщо Трамп не навчиться співпрацювати з Конгресом, в нього з'являться серйозні проблеми на законодавчій ниві. "Більшість членів Конгресу не знають добре Дональда Трампа, та й він сам не надто знайомий з тим, як вони працюють, - говорить Колльє. - У них є власний погляд на політику. Також вони звикли до того, що їх поважають і керівнику держави доведеться це усвідомити".
Але поки що й після двох тижнів у Білому домі стиль Трампа продовжує викликати здивування. Колльє констатує, що не можна було помітити особливо тісної співпраці з Конгресом навіть у тих питаннях, з яких спільну мову з конгресменами-республіканцями знайти було доволі легко. "Мені здається, що пошук у Конгресі грошей на стіну на кордоні був би досить легким, - каже експерт. - Багато республіканців підтримують цю ідею. Здається, що це була б гарна нагода почати з теми, за яку вони були готові проголосувати так, як хоче президент. Але він почав діяти одноосібно".
Навіть ті американські президенти, які будували свої кампанії на ще більш різкій риториці щодо істеблішменту, як, наприклад, Рональд Рейган, в кінці кінців після свого обрання намагалися порозумітися з Конгресом. Однак Трамп, судячи з усього, поки що не робить кроків у цьому напрямку.
Трамп: популіст, магнат, президент
Тепер він не лише підприємець, автор бестселерів, телезірка, а й 45-тий президент США. Багато хто сприймав Дональда Трампа як комічного персонажа, однак він оселився у Білому домі та тримає в напрузі увесь світ.
Фото: picture-alliance/dpa
Родина. Імперія
В оточенні родини: Дональд Трамп із його дружиною Меланією, дочками Іванкою та Тіффані, синами Еріком та Дональдом-молодшим, а також онуками Кей та Дональдом-молодшим-III. Троє старших дітей Трампа займають посади перших віце-президентів у його фірмі Trump Organization.
Фото: picture-alliance/dpa
Власник казино
Дане фото зроблене 1984 року. Саме тоді Трамп відкрив Harrah's у Trump Plaza - казино в Атлантік-Сіті. Це була лише одна з багатьох інвестицій, які зробили Трампа, що успадкував мільйонні статки, мільярдером.
Фото: picture-alliance/AP Images/M. Lederhandler
Батько-мільйонер: Фредерік-молодший
Стартовий капітал для свого бізнесу Дональд Трамп успадкував від свого батька Фредеріка. На початку той виділив синові мільйон доларів США. А після смерті Фредеріка Дональд зі своїми братами та сестрами успадкував від батька статки вартістю 400 мільйонів доларів.
Фото: imago/ZUMA Press
Бренд вартістю в мільярди
Трамп агресивно здійснював свої інвестиції. І хоча він час від часу прогорав, але у довгостроковій перспективі досяг успіху, наприклад, зі своїм 202-метровим хмарочосом Trump Tower у Нью-Йорку. Нині статки Трампа, за його власними оцінками, сягають десяти мільярдів доларів США. На думку експертів, реалістичною є третина названої суми.
Фото: Getty Images/D. Angerer
"Дуже хороший, дуже розумний"
Так Трамп висловився про себе самого. І додав, що вчився в елітній Уортонській школі бізнесу в Філадельфії. Там у 1968 році він отримав ступінь бакалавра.
Фото: picture-alliance/AP Photo/B.J. Harpaz
Кептен Трамп
Але до того у 13-річному віці батько відправив Дональда до Нью-Йоркської військової академії. В інтернаті він мав навчитися дисципліні. На час випуску Трамп уже мав ранг офіцера. Там він зазнав інтенсивнішого військового вишколу, ніж у армії, розповідає Трамп про своє навчання.
Фото: picture-alliance/AP Photo/
П'яткова шпора замість В'єтнаму
При цьому Трампові вдалося уникнути участі у війні у В'єтнамі. Молодого чоловіка спортивного вигляду оголосили непридатним через п'яткову шпору.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Перша дружина: Івана
У 1977 році Трамп одружився з чеською моделлю Іваною Зельнічковою. У шлюбі, над яким постійно нависала тінь пліток про зради, народилося троє дітей. Окрім того, Івана дала Трампові його відоме прізвисько: "The Donald".
Фото: Getty Images/AFP/Swerzey
Родина номер два
У 1990 році Трамп розлучився з Іваною та уклав шлюб із на 17 років молодшою за нього Марлою. Спільну дочку подружжя назвало Тіффані.
Фото: picture alliance/AP Photo/J. Minchillo
Дівчата, дівчата і ще раз дівчата
На людях Трамп залюбки з'являється не лише у товаристві власної дружини. Він частий гість на конкурсах краси і позує з юними моделями. Із 1996 по 2015 роки Трамп навіть був власником американського конкурсу "Міс Усесвіт".
Фото: picture-alliance/dpa/K. Lemm
"Мистецтво укладати угоди"
Як швидко заробити мільйони? Бестселер Трампа "Мистецтво укладати угоди" дає деякі відповіді. Почасти ця книжка є автобіографічною, а почасти містить поради для амбітних комерсантів. Цей бестселер остаточно зробив його впізнаваною публічною особою.
Фото: Getty Images/AFP/M. Schwalm
Дональд виходить на ринг
Трамп має дивовижний хист скеровувати на себе об'єктиви телекамер. Приміром, на рингу для реслінгу, як на цьому фото. Йому вдається поєднувати підприємництво і розважальне телебачення. У його шоу "The Apprentice" (Стажер) кандидатів брали на роботу і звільняли. Улюблене речення Трампа: "Ти звільнений!"
Фото: Getty Images/B. Pugliano
Трамп у політиці
Донедавна він практично не займався політикою. Та раптом 16 червня 2015 року Трамп оголошує, що боротиметься за те, щоб стати кандидатом на посаду президента від республіканців. Його гасло: "Зробити Америку знову великою". У передвиборній боротьбі поряд із ним завжди була його сім'я, а сам Трамп не зупинявся ні перед чим і не гребував образами на адресу мігрантів, мусульман, а також жінок.
Фото: picture-alliance/dpa/J. Lane
Посада гідності
Чи став популіст і шоумен на посаді президента гідним лідером вільного світу? Багато хто й досі не може відповісти на це питання. Але вже зараз можна сказати одне: Дональд Дж. Трамп може змінюватися, немов хамелеон.