Берлін віддавна відомий як творчий центр експериментальної музики. Саме в цьому місті було винайдено чимало цікавих стилів, як-то інноваційне техно, "джаз вільних форм" (free form jazz) чи арт-поп. Усі ці тренди створили люди. Однак на фестивалі, що нещодавно пройшов у берлінському Будинку культур, чулися зовсім інші звуки, а саме: "нелюдська музика".

Робот грає на басах, бормашини видають симфонію на 100 ватт, а мобільний телефон дає рояльний концерт чи грає оперу. До всього цього люди майже не причетні – ні під час компонування, ні під час показових виступів. Роль людини зведено до мінімуму.

Межі людського

Найважливіша мета фестивалю - щоби глядачі засумнівалися у своїх уявленнях про людство. Куратор Детлеф Дідерихсен перераховує: "Хто така людина? Де її межі? Звідки вона походить і куди йде? Ідея полягає в тому, щоб ступити крок убік і новими очима поглянути на людський рід. Аби цього досягти, ми обрали музику, адже це - одне із найінтимніших мистецтв. Так можна створити новий портрет людства".

Та відкидання людської складової можливе лише до певної межі: в кожному експонаті так чи інакше проступає втручання людини. Приміром, скульптор Коля Куґлер максимально утримався від свого втручання. Його експонати - фігури сера Елтона Молодого та "фрикуватий басист" ("Afreakin Bass Playert" на титульному фото) - керовані роботом. "Я задав головну тему, а як це буде втілено, вирішує робот, - пояснює митець. - Він має власні бажання і власний стиль. Я лише, так би мовити, кажу бітам і байтам, що вони мають робити".

Звуки природи

Тим часом американський музикант Девід Ротенберґ далекий від запрограмованого світу роботів. Він записав симфонію зі звуків дерев'яних духових інструментів та... комашиного дзижчання для свого альбому "Комахи" ("Bugs"). Ротенберґ полюбляє використовувати музику тваринного світу.

"Найпростіше – записати звуки. У цьому допомагає якісна техніка. Але справжній виклик – наживо грати серед природи й чекати, що буде, - ділиться музикант. - Найскладніше грати серед горбатих китів: вони виспівують довгі складні звуки й іноді доходить до того, що грають разом зі мною. Думаю, тварини створюють усі види музики. У природі можна знайти набагато більше музичних елементів, ніж у мові".

Мобільний концерт за натиском кнопки

Іноді натхнення митців збуджувала проста гра слів. Наприклад, виходець із Берліну, електромузикант Ендрю Пеклер створив інсталяцію, яка називається "Prepaid Piano" – так само, як і відома однойменна композиція Джона Кейджа. "Prepaid Piano" складається з п'яти мобільних телефонів, розміщених на струнах роялю, - пояснює Пеклер. - Публіка отримує номери і може дзвонити. Вібросигнал змушує струни рухатися. Звук посилюють мікрофони і передають на електричний прилад, який моделює звук - і так до наступного дзвінка".

Фестиваль "Нелюдська музика" перш за все приваблює молодь. Це було радісною несподіванкою для куратора Детлефа Дідерихсена. "Я цікавлюся темою антропоцену, - каже молодий гість. - Усі ці інсталяції дуже образні, хоча для них використовувалися різні засоби. На мою думку, тему розкрито добре. Я тепер став більше думати про функціонування музики та синергію музики й техніки".

Без музичного снобізму

Для куратора Детлефа Дідерихсена важливо, щоб люди позбулися упередження, що музика, створена машинами, – це блюзнірство й підробка оригіналу. Він переконаний: музика не конче повинна мати людське походження. "Музика, звуки та звучання можуть вільно інтерпретуватися. Гадаю, наші гості тепер частіше замислюватимуться про людство і його марноту марнот", - розмірковує куратор фестивалю.

Для того, аби задуматися над цим, у берлінському Будинку культур цьогоріч проведуть ще два фестивалі - злісної та нудної музики.