представники об’єднання промисловості федеральної землі Саксонія.

Іноземні та вітчизняні інвестори не поспішають вкладати свої капітали в українську економіку, оскільки тут законодавчо не врегульовані «правила гри» для великого бізнесу. Саме на цьому сконцентрувалися учасники україно-німецького круглого столу, розглядаючи рамкові умови стимулювання інвестицій у Німеччині з проекцією на Україну.

На сьогодні іноземний капітал зосереджений лише у кількох регіонах України, хоча вся українська економіка потребує іноземних та вітчизняних капіталовкладень на близько 40 мільярдів доларів. Подібна ситуація з інвестиціями була у Східній Німеччині в середині 90-х років, після возз’єднання країни.

Стабілізувати надходження інвестицій у промисловість східних федеральних земель вдалося, ухваливши й систематизувавши закони, які стимулювали іноземних та вітчизняних інвесторів вкладати гроші у виробництво та наукові технології. Виконавчий директор об’єднання промисловості Саксонії Хартмут Фідлер каже, що застосування однакових рамкових умов для всіх інвесторів позитивно вплинуло на промисловість Східної Німеччини:

„Основні напрямки інвестиційної діяльності регулюються в Євросоюзі конкретними настановами, прийнятими на рівні ЄС. Ці рамкові умови на національному рівні трансформуються урядом і Бундестагом в конкретні умови застосування їх на території Німеччини. В цьому сенсі ми приречені на дуже інтенсивний діалог між урядом і підприємцями. Власне, і в Україні подібна ситуація. Мабуть, і в Україні усвідомлюють, що сприяння інвестиціям залежить не тільки від грошей, а й від рамкових умов“.

Запозичення досвіду Німеччини щодо стимулювання в країні інвестиційної діяльності може справді стати в нагоді Україні, впевнений народний депутат Станіслав Довгий:

„Я думаю, що надзвичайно багато корисного є в німецькому законодавстві. І особливо цікаво, що досвід відродження економіки Східної Німеччини може бути корисним для ухвалення законів і впровадження цих механізмів в економіку України“.

Основною передумовою створення позитивного інвестиційного клімату в Україні, на думку Станіслава Довгого, має стати Інвестиційний кодекс. Ухваленням цього документу вдасться систематизувати всі законодавчі акти в сфері інвестування та зробити їх дієвими, вважає політик:

„Якщо подивитися з точки зору законодавчої, то здається, що всі закони в нас існують, але вони не працюють ефективно. Приміром, є підприємства з інноваційними проектами, але вони не працюють, як не працюють і нормативні документи на митниці. Такий хаос, який тут відбувається потребує системного підходу і врегулювання“.

Віце-президент Українського союзу підприємців і промисловців, заступник голови правління громадської організації «Україно-німецький форум» Тетяна Степанкова вважає, що, насправді, не законодавчі акти стоять на заваді іноземним інвесторам в Україні. Вона каже, що іноземний капітал чутливо реагує на українські внутрішньополітичні ризики:

„Як правило, на заваді інвесторам стоїть нестабільна політична ситуація, тобто центр прийняття рішень. Припустимо, німецька компанія «Кнауф» працює без використання спецзон чи пільг. Німецькі інвестори не виступають за те, щоб зберігати пільги, а от політична й законодавча стабільність, – це для них перша і особлива умова“.

Крім цього, веде далі Тетяна Степанкова, для поліпшення умов інвестування потрібні й державні вкладення в економіку, які б не мали характеру субвенцій. Вони могли б стати стимулом для приватного капіталу й гарантією для інвесторів.

Усі пропозиції учасників україно-німецького круглого столу, будуть систематизовані і у якості рекомендацій направленні до Верховної Ради й Кабінету Міністрів України.