Медик Дитер Гойсінґер відвідав багато далеких країн. Одну з лекцій він читав у густонаселеній Калькутті. Проїжджаючи на таксі повз одну з вулиць, він побачив, як кілька хлопчиків стоять біля дороги зі спущеними штанями й справляють потребу. «Цілком зрозуміло, що так передаються хвороби», - підкреслює Гойсінґер, який очолює клініку з гастроентерології, гепатології та інфектології у Дюссельдорфі.

Фекально-оральна передача

У людському калі міститься багато збудників хвороб. У рідкому середовищі вони дуже живучі, розповідає Дитер Гойсінґер. В країнах, де немає чіткого розмежування між стічними водами та водою для господарських потреб, фахівець бачить серйозну небезпеку: "У воду змиваються фекалії, але цю ж воду використовують, щоб нею мити посуд".

Але і фекалії, не дотичні до води, можуть становити небезпеку. Мухи переносять збудників на своїх ніжках і, сідаючи на їжу, передають їх людині.

"Фекально-оральний" – так називають експерти найпоширеніший шлях передачі інфекційних хвороб, спричинених браком туалетів. Наприклад – від рук до рота. Якщо людина прийняла збудника, організм починає оборонятися: "Кожен збудник виробляє певну отруту, - пояснює професор. – Ця отрута призводить до того, що кишечник виробляє секрет і багато рідини, щоб з рідиною позбутися цього збудника". Так виникає захворювання з проносом.

Величезна проблема проносів

Себастіан Дитрих з організації «Лікарі без кордонів» каже, що пронос – одне з найпоширеніших захворювань, які трапляються йому і його колегам у закордонних місіях. Від 3 до 6 тисяч дітей вмирають щодня від наслідків проносу, тому що їхні організми втрачають багато рідини.

"Це величезна проблема, - наголошує Дитрих, - але ще більшою проблемою вона стає у деяких верствах населення або у дітей, організми яких і без того послаблені. Наприклад, у людей, які часто хворіють на малярію або страждають від голоду".

Якщо дорослі ще можуть урівноважити це об'ємами свого тіла, то у малечі це швидко призводить до фатальних наслідків: "У разі втрати від одного до двох літрів рідини вже може бути пізно". При цьому, за словами медика, організму може допомогти простий дегідратний розчин з води, цукру та солі. Але і в цьому випадку вода повинна бути чистою і без інфекцій.

Люди всихають

Найнебезпечнішою з усіх інфекційних хвороб є холера. Вона з'являється там, де багато людей співіснують в тісному просторі і де немає туалетів або доступу до чистої питної води. Тоді це лише питання часу, коли саме фекалії у певний спосіб проникнуть у питну воду та почнеться епідемія.

У випадку холери у людей починається «водянистий пронос», пояснює Себастіан Дитрих. Він лікував багатьох людей за кордоном у межах гуманітарних експедицій. Від десяти до двадцяти літрів рідини на день можуть втрачати хворі. "Це два відра води,- підкреслює експерт. – У туалет вже не сходиш, все просто тече." Під час холери причиною смерті стає зневоднення організму, людина всихає.

Щоб запобігти виникненню інфекційних хвороб, перше, що роблять Дитрих та його колеги, коли опиняються в таборі для біженців, - спорудження туалетів. "Звичайна дірка у землі, над якою стоїть маленький будиночок, сітка від мух та злив, щоб не дуже смердило" - цього буде достатньо, щоб уникнути найгіршого, каже Себастіан Дитрих.