Формою та кольором пляшка нагадує сусловарний котел і тому справді вражає. Її вміст аж до 22 років витримується у різноманітних діжках: з-під хересу, бренді, коньяку, бурбону, віскі. Кожні два роки броварня з Бостона випускає нову партію цього пива. З роздрібною ціною приблизно 190 євро за пляшку це пиво є найдорожчим у всій Америці.

Шотландська броварня BrewDog вже багато років встановлює дедалі нові рекорди. У 2009 році "Тактичний ядерний пінгвін" стало найміцнішим пивом у світі. Процес: міцне темне пиво сорту імперський стаут заморожують, завдяки відділенню води вміст алкоголю підвищується - тому і "антарктична" назва. Це пиво слід споживати потроху, пишуть виробники - "як хороше віскі або альбом Френка Заппи".

De Struise Brouwers є невеликою бельгійською броварнею. Серія Black Damnation виробляється так само з сорту імперський стаут. Марка VI Messy з вмістом алкоголю 39% є найміцнішою в цій серії. В продажу це пиво не знайти. Поціновувачі пива, яким вдалося покуштувати його на фестивалях, переповідають, що, на відміну від інших дуже міцних марок, VI Messy справді смакує наче пиво.

2009 року одним з двох основних конкурентів за звання виробника найміцнішого пива була броварня Schorschbräu з регіону Франконії, що у Баварії. Щоправда, тоді Schorschbock містило лише 31% алкоголю. Коли воно вийшло на ринок у 2008 році, то це був рекорд. А от в кінці 2009-го ситуація знову змінилася, і версія Schorschbock 40 випередила "ядерного пінгвіна" від BrewDog.

Шотландці не довго пасли задніх і за кілька місяців вивели на ринок свою відповідь німцям, назвавши її "Втопи Бісмарка!", маючи на увазі найбільший лінкор у флоті націонал-соціалістів. Броварі описують пиво як "чотирикратний індійський пейл-ель, де в чотири рази більше хмелю і який вчетверо більш гіркий". Утім, коштуючи 100 євро за пляшку, воно майже в 50 разів дорожче за звичайне пиво.

У боротьбі за статус найміцнішого пива невгамовні шотландці створили цей світлий бельгійський ель "Кінець історії" з вмістом алкоголю 55%. А щоб вирізнитися, пляшку вставляють у опудало тварини. 2010 року виготовили 12 пляшок. 2016-го випустили нову партію в рамках краудфандингової кампанії. Хто інвестував у компанію 20 тисяч доларів, отримував у подарунок такий курйозний колекційний екземпляр.

Франконці у 2011 році випустили Schorschbock 57. Назва вказує на неймовірно високий вміст алкоголю - 57%. Якщо не порушувати 500-літній закон про чистоту пива, то ще вищий вміст - просто неможливо, переконували броварі. Цього хмільного напою випустили лише 36 пляшок, кожна з яких коштувала 200 євро.

Нідерландська броварня 't Koelschip ("Рефрижераторне судно") просто увірвалася на ринок міцного пива. "Почни майбутнє" з'явилося за місяць після "Кінця історії" від BrewDog - очевидно, що змагання за титул не було завершено! Тут також обмежена партія, проте за ціною 35 євро за пляшку це пиво було набагато дешевше за шкуродерно запакований виріб шотландців.

Інша шотландська броварня - Brewmeister - 2012 року зробила у цих пивних перегонах вагому заявку, започаткувавши серію "Армагеддон". Щоправда, експертиза показала, що до пива додавали етанол, тобто спирт. Тож "катастрофічна" суміш зникла з продажу.

Роком пізніше Brewmeister підвищив градус, випустивши "Зміїну отруту". На окремій етикетці рекомендують вживати не більше 35 мілілітрів напою за один раз. Проте для пивних пуристів Snake Venom не існує: ресурс RateBeer не включає цю "отруту" до своїх оцінок, адже вміст алкоголю так само підвищують спиртом.

Навіть пиво у Німеччині варять за правилами. 500-річний "стандарт чистоти пива" вимагає, щоб справжній напій варили лише з води, солоду та дріжджів. Подейкують, що він діє досі. Але це неправда. ЄС скасував "закон" у 1987 році. Утім, значна частина броварень досі дотримуються традиційної рецептури.

Хоч "стандарту чистоти пива" вже давно необов’язково дотримуватися, маленькі та незалежні "крафтові" пивоварні з недавніх пір - у тренді. Особливо у Берліні. Значна кількість нових пивоварів приїхали з-за кордону. Портал Mixology.eu обрав таких фаворитів з-поміж "пивних" стартапів: Schoppe Bräu, Heidenpeters, Ale Mania, BrauKunstKeller, Crew Republic.

Німеччина виробляє третину з 15 тисяч пивних сортів, які існують у світі. На її території розташовано 1,5 тисячі броварень. Але у споживанні країна "не тягне" на золоту медаль. Одна людина у Німеччині за рік в середньому випиває 110 літрів (приблизно від 300 до 320 пляшок пива). Чехи споживають більше - від 140 до 150 літрів. Все ж таки саме тут народився відомий сорт Pilsner.

"Келих пива, будь ласка!". Зазвичай у відповідь на цю фразу, офіціант просто запропонує вам скуштувати регіональний сорт. Іноді навіть не перепитає, якому саме пиві ви надаєте перевагу. В Мюнхені гість отримує пшеничне пиво, тобто "світле", у Кельні - сорт Kölsch, а у Гамбурзі - Astra. Тому, хто у Кельні попросить келих "темного" з сусіднього Дюссельдорфа, не позаздриш.

Кожному пиву пасує свій келих. Кельнське Kölsch, наприклад, подають у струнких склянках по 0,2 літри. А от сорт Hefeweizen наливають у великі, півлітрові келихи або традиційні кухлі. Склянка для "світлого" Pils схожа на винний бокал з пивним животиком.

Вміст алкоголю у більшості сортів німецького пива - близько 5 відсотків. Але у Баварії слід бути обережним! Тут у деяких сортах пива - до 6 відсотків. Ще й наливають його у літровий кухоль. Келих "світлого" баварці випивають і на сніданок. Тож: будьмо!

У країні, де народився "стандарт чистоти пива", усі мали б любити цей напій без домішків. Але навіть тут пиво подекуди п'ють не в чистому вигляді. "Пивні суміші" називаються по-різному. Лимонад з пивом ви отримаєте, попросивши келих "Радлера". Пиво з кока-колою називають "брудним", зважаючи на характерний колір напою.

Німці неохоче додають до пива сиропи з різними смаками, як це полюбляють у Польщі. Виняток становить, звичайно ж, Берлін. Берлінського "світлого" можна скуштувати зі смаком малини або спеціального сиропу з трав. Виходить рожевий чи зелений напій у круглому пласкому келисі.

В деяких країнах у громадських місцях пиво можна пити, сховавши пляшку у паперовий мішок. Але у Німеччині спиртні напої розпивати на вулиці не забороняється. Лише подекуди у громадському транспорті, наприклад, у Кельні або Берліні, піднімати келихи заборонено.

Німеччина дбає про екологію, а тому німці серйозно ставляться до утилізації сміття. Більшу частину пляшок з-під пива можна здати. За пластикові повертають 25 центів, за скляні - 8 центів. Зрозуміло, що спочатку є сенс спустошити кілька пляшок, перш ніж повертати їх у магазин.