Нетаньяху анонсував нові поселення у Східному Єрусалимі
Микола Кондратенко
20 лютого 2020 р.
Оголошені прем'єром Ізраїлю плани можуть остаточно зруйнувати перспективи врегулювання палестинсько-ізраільского конфлікту.
Реклама
Прем'єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив у четвер, 20 лютого, про намір повернутися до замороженого плану з будівництва трьох тисяч нових помешкань для єврейських поселенців у східній частині Єрусалима.
Заява Нетаньяху була зроблена під час передвиборчої кампанії, в якій він намагається заручитися підтримкою прихильників розширення поселень. Позачергові парламентські вибори в Ізраїлі мають відбутися 2 березня. Палестинці ж сприйняли заяву як ще один удар по їхніх надіях на створення незалежної держави.
Прем'єр Ізраїлю пообіцяв анексувати територію єврейських поселень на Західному березі річки Йордан та в Йорданській долині відповідно до запропонованого президентом США мирного плану з врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту. Цей план палестинці відкинули, зазначаючи, що він - в інтересах лише Ізраїлю.
Про рішення відновити будівництво поселень Нетаньяху заявив, перебуваючи на тлі ізраїльського поселення Хар Хома на околиці Єрусалима. "Сьогодні я схвалив будівництво в Гіват-ха-Матосі трьох тисяч помешкань, з яких одна тисяча буде побудована найближчим часом", - заявив Нетаньяху у відео, опублікованому в соціальних мережах, повідомляє агенція новин Reuters. Також прем’єр Ізраїлю заявив про існування ще одного проєкту, згідно з яким в іншому поселенні на окупованому Західному березі річки Йордан під назвою Хар-Хома буде зведено ще додатково 2200 помешкань.
За словами Нетаньяху, також передбачено зведення тисячі помешкань для арабського населення в містечку Бейт-Сафафа.
Історія питання
Будівництво понад 2,5 тисяч помешкань для євреїв в районі Гіват ха-Матос у східній частині Єрусалима було схвалено у 2012 році. Але ізраїльський уряд фактично заморозив цей проєкт після того як США і Європейський Союз виступили з критикою таких планів.
Проблема полягає в тому, що забудова відрізала б палестинські райони Східного Єрусалиму від Західного берега річки Йордан, отже, остаточно унеможливила б реалізацію плану існування двох держав - Ізраїлю та Палестини - у межах 1967 року.
Реакція на відновлення будівництва поселень на спірних територіях
Палестинці побачили в заяві Нетаньяху чергове порушення, яке остаточно унеможливлює врегулювання багаторічного палестинсько-ізраїльського конфлікту.
Палестинці та більша частина світової спільноти вважають, що будівництво ізраїльських поселень на захопленій під час так званої Шестиденної арабо-ізраїльської війни 1967 року території незаконне та порушує міжнародне право. Натомість, Ізраїль, маючи підтримку теперішньої адміністрації США, наполягає на законності зведення поселень.
Тим часом у ізраїльській неурядовій організації Peace Now ("Мир зараз"), яка виступає за розв'язання багаторічного конфлікту між Ізраїлем і палестинцями шляхом створення палестинської держави, заяву Нетаньяху назвали "державним самогубством". Обидва поселення "розривають частини Східного Єрусалиму і зв'язок з Вифлеємом, унеможливлюючи пошуки шляхів життєздатного рішення щодо двох держави", - йдеться в заяві горганізації, яку цитує агентство новин dpa.
Що таке план Трампа?
Президента США Дональд Трамп представив свій мирний план щодо врегулювання багаторічного конфлікту між Ізраїлем та Палестинськими територіями 28 січня 2020 року.
У своєму плані Трамп пропонує створити повноцінну палестинську державу. Мирний план також включає карту, на якій вказані точні кордони можливої держави. Утім, запропоновані кордони не співпадають зі встановленими у 1967 році, оскільки "США і Ізраїль не вважають за правильне орієнтуватися на кордони 1967 року".
Крім того, план передбачає роззброєння палестинського угруповання ХАМАС, яке контролює сектор Гази, і створення повністю демілітаризованої палестинської країни. За словами Трампа, запропонований ним план є "останньою можливістю" для палестинців.
Місто розбрату - історія Єрусалима
Єрусалим - одне з найдавніших міст світу, за яке упродовж тисячоліть точиться боротьба. Його вважають своїм Святим містом юдеї, мусульмани та християни.
Фото: picture-alliance/Zumapress/S. Qaq
Місто Давида
Згідно зі Старим Заповітом, близько 1000 року до нашої ери ізраїльський цар Давид захопив місто, яке доти населяли євусити. Відтак Давид переніс сюди власну резиденцію і зробив з Єрусалима релігійний центр свого царства. За Біблією, син та наступник Давида - цар Соломон - спорудив перший Храм для Ягве, Бога Ізраїлевого. Відтоді Єрусалим став центром юдаїзму.
Фото: Imago/Leemage
Перше руйнування
Вавилонський цар Навуходоносор ІІ захоплював Єрусалим у 597 та 586 рр. до нашої ери. Першого разу вавилонський правитель взяв у полон царя Єгояхіма разом із юдейською елітою, військовими та ремісниками, а другого - вщент зруйнував місто й Храм. Після того, як Вавилон захопив перський цар Кір ІІ, юдеям дозволили повернутись на батьківщину та відбудувати Храм.
Фото: picture-alliance/Mary Evans Picture Library
Римське та візантійське панування
Починаючи з 63 року до н.е. Єрусалим перебуває під пануванням Рима. Місцеве населення протестує, що має наслідком Юдейську війну, розпочату у 66 році н.е. Чотири роки по тому війна завершується перемогою Рима і другим зруйнуванням Єрусалима та Храму римлянами. Епоха римського та візантійського панування в регіоні триває близько 700 років.
Фото: Historical Picture Archive/COR
Завоювання арабами
Арабські війська, що вдерлися на землі візантійців, увійшли і в Палестину. За наказом халіфа Омара загони арабів 637 року оточили та захопили Єрусалим. Це стало початком мусульманського панування, під час якого регіон потрапляв під контроль різних мусульманських правителів. Місто часто переживало облоги та переходило з рук в руки.
Фото: Selva/Leemage
Епоха Хрестових походів
Християнський світ відчував дедалі більшу загрозу з боку турків-сельджуків, чиє правління розпочалося 1070 року. Тож Папа Урбан ІІ закликав до Хрестового походу. Впродовж майже 200 років європейці провели п'ять Хрестових походів саме з метою захопити Єрусалим. Іноді це вдавалося. Але 1244 року хрестоносці остаточно втратили контроль над містом, і воно знову перейшло під контроль мусульман.
Фото: picture-alliance/akg-images
Османи та британці
Після завоювання у XVI столітті турками-османами Єгипту та Аравії Єрусалим став адміністративним центром османської провінції. Перші десятиліття османського пануння принесли місту значний економічний підйом. Після перемоги британців над турками 1917 року Палестина та Єрусалим перейшли під контроль Великобританії.
Фото: Gemeinfrei
Розділене місто
Після Другої світової війни британці відмовилися від мандата над Палестиною. ООН проголосувала за поділ територій таким чином, щоб дати батьківщину тим, хто вижив під час Голокосту. Одразу після цього деякі арабські країни оголосили Ізраїлю війну. До 1967 року місто було розділене на ізраїльську західну та йорданську східну частини.
Фото: Gemeinfrei
Східний Єрусалим знову переходить до Ізраїлю
1967 року Ізраїль перемагає у Шестиденній війні проти Єгипту, Йорданії та Сирії. Ізраїльські війська захопили Сінайський півострів, Сектор Гази, Західний берег річки Йордан, Голанські висоти та Східний Єрусалим. Вперше з 1949 року ізраїльтяни знову отримали доступ до Стіни плачу. Офіційно Східний Єрусалим спочатку не анексували, а лише адміністративно інтегрували.
Мусульмани можуть і надалі відвідувати свої святині
Відтоді влада Ізраїлю не забороняла мусульманам відвідувати розташовані в цьому місті мусульманські святі місця, зокрема мечеть Аль-Акса - третьої за значенням святині ісламу. Храмова гора має автономну мусульманську адміністрацію. Мусульмани можуть заходити на Храмову гору та в мечеть Аль-Акса й молитися тут.
Фото: Getty Images/AFP/A. Gharabli
Остаточний статус і досі не визначений
Єрусалим і досі вважається перешкодою на шляху до миру між Ізраїлем та Палестиною. 1980 року Ізраїль оголосив усе місто своєю "вічною та неподільною столицею". Після того, як 1988 року Йорданія відмовилася від своїх претензій на Західний берег річки Йордан та Східний Єрусалим, було проголошено Палестинську державу. І ця держава претендує на Східний Єрусалим як свою столицю, принаймні теоретичну.