Нетаньяху анонсував нові ізраїльські удари по Сектору Гази
Олександр Голубов
5 травня 2019 р.
Прем'єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху віддав військовим наказ завдати масованих ударів по об'єктах бойовиків у Секторі Гази.
Реклама
Ізраїльський прем'єр Біньямін Нетаньяху у неділю, 5 травня, повідомив про свій наказ армії країни завдати масованих ударів по палестинським бойовикам у Секторі Гази у відповідь на ракетний обстріл Ізраїлю у ніч на суботу напередодні. Із такою заявою глава уряду виступив перед початком засідання кабінету міністрів.
"Сьогодні вранці я розпорядився продовжити нанесення масованих ударів по терористичних елементах у Секторі Гази для того, щоб перегрупувати війська навколо Сектора і посилити їх танками, артилерією та піхотними силами", - заявив Нетаньяху.
Командування армії оборони Ізраїлю вже розпочало перекидання до кордону з Сектором Гази танкової бригади з метою посилити військове угрупування в прикордонному районі. У армійський прес-службі зазначили, що це робиться, аби "у разі необхідності мати у своєму розпорядженні достатні сили".
Також ізраїльські військові очікують, що жорстке протистояння в регіоні триватиме ще декілька днів.
За даними поліції Ізраїлю, внаслідок обстрілів з Сектору Гази загинув один ізраїльтянин, 58-річний мешканець міста Ашкелон. Також відомо про одну важко поранену жінку в місті Кір'ят-Гат. Загальна кількість поранених у Ізраїлі оцінюється у 83 особи.
Водночас у міністерстві охорони здоров'я Сектора Гази говорять про шістьох загиблих та 47 поранених від ізраїльських ударів на власній території. Також серед загиблих, запевняють у відомстві, є одна вагітна жінка та її 14-місячна дитина.
Однак у прес-службі ізраїльської армії спростовують свою провину у смерті жінки та дитини. "Ми на 100 відсотків впевнені, що це сталося не від зброї ізраїльських військових", - зазначив речник Армії оборони Ізраїлю Джонатан Конрікус, за версією якого причиною їхньої загибелі стала ракета бойовиків ХАМАС, що збилася з цілі.
Згідно з інформацією ізраїльських військових, по території країни було випущено більше 250 ракет, частина з них була перехоплена ППО Ізраїлю. На це у Тель-Авіві також відповіли ракетними обстрілами та танковими атаками по близько 220 військових цілях у Газі.
Відповідальність принаймні за частину ракетних атак на Ізраїль взяло на себе угруповання "Ісламський джихад", союзник правлячого у Секторі Гази екстремістського руху ХАМАС.
Місто розбрату - історія Єрусалима
Єрусалим - одне з найдавніших міст світу, за яке упродовж тисячоліть точиться боротьба. Його вважають своїм Святим містом юдеї, мусульмани та християни.
Фото: picture-alliance/Zumapress/S. Qaq
Місто Давида
Згідно зі Старим Заповітом, близько 1000 року до нашої ери ізраїльський цар Давид захопив місто, яке доти населяли євусити. Відтак Давид переніс сюди власну резиденцію і зробив з Єрусалима релігійний центр свого царства. За Біблією, син та наступник Давида - цар Соломон - спорудив перший Храм для Ягве, Бога Ізраїлевого. Відтоді Єрусалим став центром юдаїзму.
Фото: Imago/Leemage
Перше руйнування
Вавилонський цар Навуходоносор ІІ захоплював Єрусалим у 597 та 586 рр. до нашої ери. Першого разу вавилонський правитель взяв у полон царя Єгояхіма разом із юдейською елітою, військовими та ремісниками, а другого - вщент зруйнував місто й Храм. Після того, як Вавилон захопив перський цар Кір ІІ, юдеям дозволили повернутись на батьківщину та відбудувати Храм.
Фото: picture-alliance/Mary Evans Picture Library
Римське та візантійське панування
Починаючи з 63 року до н.е. Єрусалим перебуває під пануванням Рима. Місцеве населення протестує, що має наслідком Юдейську війну, розпочату у 66 році н.е. Чотири роки по тому війна завершується перемогою Рима і другим зруйнуванням Єрусалима та Храму римлянами. Епоха римського та візантійського панування в регіоні триває близько 700 років.
Фото: Historical Picture Archive/COR
Завоювання арабами
Арабські війська, що вдерлися на землі візантійців, увійшли і в Палестину. За наказом халіфа Омара загони арабів 637 року оточили та захопили Єрусалим. Це стало початком мусульманського панування, під час якого регіон потрапляв під контроль різних мусульманських правителів. Місто часто переживало облоги та переходило з рук в руки.
Фото: Selva/Leemage
Епоха Хрестових походів
Християнський світ відчував дедалі більшу загрозу з боку турків-сельджуків, чиє правління розпочалося 1070 року. Тож Папа Урбан ІІ закликав до Хрестового походу. Впродовж майже 200 років європейці провели п'ять Хрестових походів саме з метою захопити Єрусалим. Іноді це вдавалося. Але 1244 року хрестоносці остаточно втратили контроль над містом, і воно знову перейшло під контроль мусульман.
Фото: picture-alliance/akg-images
Османи та британці
Після завоювання у XVI столітті турками-османами Єгипту та Аравії Єрусалим став адміністративним центром османської провінції. Перші десятиліття османського пануння принесли місту значний економічний підйом. Після перемоги британців над турками 1917 року Палестина та Єрусалим перейшли під контроль Великобританії.
Фото: Gemeinfrei
Розділене місто
Після Другої світової війни британці відмовилися від мандата над Палестиною. ООН проголосувала за поділ територій таким чином, щоб дати батьківщину тим, хто вижив під час Голокосту. Одразу після цього деякі арабські країни оголосили Ізраїлю війну. До 1967 року місто було розділене на ізраїльську західну та йорданську східну частини.
Фото: Gemeinfrei
Східний Єрусалим знову переходить до Ізраїлю
1967 року Ізраїль перемагає у Шестиденній війні проти Єгипту, Йорданії та Сирії. Ізраїльські війська захопили Сінайський півострів, Сектор Гази, Західний берег річки Йордан, Голанські висоти та Східний Єрусалим. Вперше з 1949 року ізраїльтяни знову отримали доступ до Стіни плачу. Офіційно Східний Єрусалим спочатку не анексували, а лише адміністративно інтегрували.
Мусульмани можуть і надалі відвідувати свої святині
Відтоді влада Ізраїлю не забороняла мусульманам відвідувати розташовані в цьому місті мусульманські святі місця, зокрема мечеть Аль-Акса - третьої за значенням святині ісламу. Храмова гора має автономну мусульманську адміністрацію. Мусульмани можуть заходити на Храмову гору та в мечеть Аль-Акса й молитися тут.
Фото: Getty Images/AFP/A. Gharabli
Остаточний статус і досі не визначений
Єрусалим і досі вважається перешкодою на шляху до миру між Ізраїлем та Палестиною. 1980 року Ізраїль оголосив усе місто своєю "вічною та неподільною столицею". Після того, як 1988 року Йорданія відмовилася від своїх претензій на Західний берег річки Йордан та Східний Єрусалим, було проголошено Палестинську державу. І ця держава претендує на Східний Єрусалим як свою столицю, принаймні теоретичну.