Свердловина «Біляєвська-400» розмістилась лише в дванадцяти кілометрах від Первомайського. Поблизу розташовані ще вісім поселень. Це перша пошукова свердловина, яка з’явилася в рамках спільної діяльності компаній «Укргазвидобування» і Shell. Співробітництво передбачає проведення пошуку, розвідки та видобутку нетрадиційних газів на території Харківської області.

На перший погляд, справа корисна, однак методи видобутку нетрадиційних газів викликають в екологів чимало запитань. Наприклад, технологія гідравлічного розриву або гідроудару, яка передбачає закачування на глибину в кілька кілометрів великої кількості води з розчиненими в ній хімічними реагентами. За допомогою цієї суміші газ витісняють з піщаників.

Жителі стурбовані

«Куди вони подінуть цю токсичну суміш? Зберігатимуть у відстійниках просто неба? Вивозитимуть на фурах? І куди? Ми знаємо, що деякі країни відмовилися від такого видобутку газу. А нас, виходить, вважають за дурнів?», - обурюється керівник місцевої громадської організації «Народний контроль» Ніна Павленко. Двісті жителі Первомайського вже підписали звернення до президента з вимогою проведення місцевого референдуму.

Люди бояться «другого Чорнобиля». Такі занепокоєння часто можна почути на вулицях міста. «Що за хімічні речовини вони закачуватимуть під землю? Я не хочу, щоб навколо нас усе пожовтіло та вимерло», - скаржиться пенсіонерка Надія Єрмак. На думку іншого жителя Первомайського Івана Спірова, використання для видобутку великої кількості води в районі, де й без того існують проблеми з водопостачанням, ще більше ускладнить ситуацію.

Влада заспокоює

У райдержадміністрації намагаються розвіяти такі побоювання. Місцева влада провела «широку роз’яснювальну роботу серед населення», пройшли й громадські слухання, стверджує голова Первомайської райдержадміністрації Віктор Намчук. У розмові з Deutsche Welle він пообіцяв реагувати, якщо інвестор сприятиме погіршенню стану довкілля. «Але те, що я бачу, як організована робота, яке відношення до виконання екологічних вимог, усе на найвищому рівні», - каже Намчук.

У компанії Shell, відповідаючи на запитання Deutsche Welle, повідомили, що технологія гідророзриву застосовується в світі вже понад 60 років і вважається безпечною. «Ми розуміємо стурбованість населення щодо ризиків потрапляння в ґрунтові води хімічних речовин, але ми застосовуємо найкращі стандарти герметизації свердловин. І ми не проводимо робіт, допоки немає впевненості у відсутності ризиків шкоди для довкілля», - заявила прес-секретар компанії Анна Думанська.

Місцеві екологи б'ють на сполох

Голова харківської екологічної групи «Печеніги» Сергій Шапаренко вбачає загрозу для довкілля ще в тому, як та де зберігатиметься суміш, що використовуватиметься для гідроудару. Крім того, за його словами, не зрозуміло як цей розчини утилізуватимуть, і куди потрапить та частина суміші, яку не зможуть дістати на поверхню. «Це може бути кілька десятків тисяч кубометрів рідини», - висловив своє занепокоєння в розмові з Deutsche Welle Шапаренко.

Виконавчий директор з львівської організації «Екологія. Право. Людина» Олена Кравченко в зв'язку з цим звернула увагу й на недоліки українського законодавства. «Україна повинна спочатку вдосконалити свої закони, аби унеможливити усі екологічні ризики, а вже потім розпочинати видобуток», - вважає вона.

Нещодавно низка українських екологічних організацій звернулася до уряду з відкритим зверненням, де закликали не підтримувати видобуток нетрадиційних газів. Вони побоюються, що це може призвести щонайменше до втрати стратегічних запасів питної води, і нагадали про резолюцію конгресу Міжнародного союзу охорони природи, який закликав держави призупинити видачу ліцензій на таке газовидобування.