1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

«Неформальний альянс двох режимів»

Лілія Гришко26 жовтня 2012 р.

Правозахисники вимагають розслідувати обставини викрадення з території України російського опозиціонера Леоніда Развозжаєва російськими спецслужбами. Вони говорять про «альянс режимів».

Фото: Reuters

Українська Гельсінська спілка з прав людини заявляє про глибоку кризу в діяльності органів влади, які відповідають за забезпечення суверенітету України. Правозахисників бентежить те, що російського опозиціонера Леоніда Развозжаєва серед білого дня викрали з території України, а всі українські відомства, які мають опікуватися безпекою та суверенітетом країни та її громадян, не можуть чітко пояснити обставини цієї справи. «Інформація, доступна у публічному просторі, не дає можливості зробити однозначний висновок про роль українських органів влади у цьому викраденні», - йдеться у зверненні Гельсінської спілки, яке підписало вже чимало українських правозахисників.

Кого захищають правоохоронці?

Громадські активісти вимагають від Верховної Ради, СБУ, Генпрокуратури та Прикордонної служби провести розслідування обставин викрадення Развозжаєва, а від Міністерства закордонних справ заявити ноту протесту Росії та вимагати пояснення правових підстав для дій російських спецслужб на території України та припинення дій, які порушують державний суверенітет України. «Зараз поставлена під сумнів юрисдикція нашої країни. Випадок з Развозжаєвим доводить, що вона по суті не визнається. За ступенем загрози це те ж саме, як коли росіяни зазіхали на косу Тузлу», - прокоментував Deutsche Welle директор правової програми "Верховенство права" Фонду Відродження Роман Романов.

Акція протесту проти переслідування Развозжаєва у МосквіФото: picture-alliance/dpa

За його словами, мовчання та відсутність чітких відповідей українських правоохоронців на запитання «що ж це було?» у випадку з Развозжаєвим доводить, що державні органи, зокрема правоохоронні не здатні забезпечити безпеку українців у власній країні. «Ми за свої податки фінансуємо ці установи, а вони навіть не можуть гарантувати нам безпеку від спецслужб іноземних держав», - обурюється Романов. Разом з тим, на п’ятий день після викрадення російського опозиціонера Служба безпеки України офіційно повідомила, що «здійснює перевірку причин в’їзду Развозжаєва в Україну, законності і статусу його перебування на території держави, обставин і мети термінового виїзду в Росію». «За результатами вжитих заходів громадськість буде поінформована», - йдеться у заяві прес-центру СБУ.

"Феєрична співпраця"

Не зважаючи на те, що Леонід Развозжаєв є російським громадянином та не встиг офіційно отримати статус біженця, Україна мала б надати йому захист і гарантувати безпеку до з’ясування всіх обставин справи відповідно до міжнародних конвенцій і договорів, сказав Deutsche Welle науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. «Очевидно, Україна дала мовчазну згоду щодо Развозжаєва, але їй ніхто не повідомив про те, що саме і як російські спецслужби збираються робити. Ніхто не очікував такого розголосу», - припускає Сушко.

За його словами, інтрига полягає тільки в тому, на якому рівні були домовленості між Росією та Україною. «Цей випадок переконує, що існує неформальні альянс режимів двох країн, які один одного підтримують для збереження влади», - вважає науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва. Він називає «фєєричним фактом» на тлі викрадення в Україні російського опозиціонера підписання в присутності президентів Путіна та Януковича доповненої Угоди про реадмісію між Україною та Росією.

Не перше викрадення

Натомість правозахисники вказують на те, що справа Розвозжаєва - не перший випадок викрадення людини на території України. На початку 2011 року з України було викрадено палестинського громадянина Абу-Сісі, який згодом опинився в ізраїльській тюрмі. Обставинам цього випадку так і не було надано задовільних роз’яснень з боку державних органів. Українська влада знову і знову демонструє зневагу до загальноприйнятих міжнародних норм щодо захисту шукачів притулку, критикують правозахисники. Нещодавній випадок з видачею Російській Федерації Магомеда Н., якому було надано притулок у Фінляндії, як зауважують опитані експерти, є яскравим прикладом того, як українська влада надає перевагу співпраці з російськими спецслужбами, а не дотриманню нормам міжнародного права.

У Росії Развозжаєву закидають "організацію масових заворушень"Фото: picture-alliance/dpa
Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW