DW: Президент США Дональд Трамп, вочевидь, хотів надати більшої ваги новій стратегії національної безпеки, котру вимагав Конгрес. Він не лише представив її особисто, а зробив це у перший рік президентства. Наскільки промова Трампа відобразила суть стратегії? Особливо з огляду на його звичку виносити зовнішньополітичні питання в Twitter.

Джуліанна Сміт: Видається, що він хотів використати оприлюднення стратегії нацбезпеки, аби перелічити свої здобутки. Від початку Трамп дуже сфокусований на донесенні цієї інформації до своїх виборців. Він хоче показати, що виконав усі передвиборні обіцянки, відповідає це дійсності чи ні. Таким чином, більша частина промови - це наче підготовка до власної передвиборної кампанії 2020 року. Однак цікаво те, що більшість аспектів стратегії не відображають думок президента у його стрічці Twitter.

Чимало ключових моментів, наприклад, наголос на союзниках і союзах, не були відображені ані в повідомленнях президента в Twitter, ані під час виборчої кампанії. Наголос на верховенстві права, на спротиві авторитарним режимам, на пропагуванні демократії - усі ці теми не були присутні в президентській риториці. Питання зміни клімату було згадане побіжно. Та це президент, який не вірить у зміни клімату, він казав про це багато разів.

Таким чином, все це виглядає відірваним від реальної позиції президента з багатьох питань. І чимало союзників і противників запитуватимуть, де ж правда? Чи не ліпше просто стежити за твітами президента Трампа? Чи цей документ є сигналом того, які теми стали пріоритетними для майбутньої політики?

Давайте поговоримо про деякі з цих невідповідностей. Щодо НАТО Трамп знову озвучив свою тезу, що чимало членів Альянсу не робили належні фінансові внески. Водночас у стратегії наголошується на важливості альянсів. Що ви про це думаєте?

Від початку Трамп переконував своїх прихильників і однопартійців, що він самотужки змусив членів НАТО платити більше на оборону. Це правда, що союзники почали витрачати на оборону більше, але це стало результатом дій російського президента Володимира Путіна в Україні, а не результатом зусиль Трампа. Хоча він і спонукав деяких союзників подумати про шляхи платити більше, але він надто швидко приписав собі цю заслугу цілком.

Стратегія не торкається питань розділення і балансу зобов'язань всередині НАТО, але підкреслює важливість альянсів, що знову ж таки не є позицією Трампа. З огляду на його особисті висловлювання, він не видається людиною, котра цінує союзи і інституції, підпорядковані певним спільним законам. Натомість здається, що Трамп сумнівається у користі союзів. Наприклад, він підтримав рішення Великобританії вийти з ЄС.

Інша невідповідність між його промовою і самим документом - Росія. У промові Трамп наголосив на співпраці з Москвою, тоді як документ містить набагато жорсткішу риторику. Як ви це поясните?

Це справді так. Стратегія відображає те, що держсекретар Рекс Тіллерсон сказав у своїй нещодавній промові по Європі у Центрі імені Вілсона у Вашингтоні. В ній Тіллерсон детально змалював усі ті засоби, якими Росія підриває демократичні інституції і західний ліберальний лад. Це було чітко артикульовано, і стратегія це відображає.

Та це очевидно, що президент не готовий детально говорити на цю тему. Натомість він постійно намагається зобразити відносини США і Росії у більш позитивному ключі. Помітно, що в стратегії не йдеться про втручання Росії у вибори минулої осені. Документ торкається російської агресії, але без заглиблення в деталі. 

Що ви скажете про роль, відведену Китаю в промові Трампа і в стратегії нацбезпеки?

Під час передвиборної кампанії президент займав дещо агресивнішу позицію щодо Китаю, навіть натякав на потенційну торговельну війну. Однак, обійнявши посаду, він дещо пом'якшив  позицію. У деяких твітах він наголошував на важливості  співпраці з Китаєм у питанні Північної Кореї.

Очевидно, що в стратегії треба було одночасно наголосити на важливості торговельної співпраці і необхідності більш жорсткої відповіді на те, що Трамп вважає нечесною грою з боку Китаю. При цьому не можна бути надто негативними, адже будь-яка відповідь на північнокорейську кризу, без сумніву, включатиме Китай. 

Отже, яких висновків щодо документа і промови Трампа можуть дійти у світі?

Проблема цих стратегій у тому, що вони ніколи не перетворюються безпосередньо на політичний курс. Часто стратегія розроблена без урахування бюджету, що уможливив би її втілення в життя. Також у Трампа не вистачає персоналу, аби повною мірою реалізувати стратегію. Більшість урядових агенцій просто не мають відповідних відповідальних осіб вищої ланки.

Я знаю, що наші союзники уважно читають стратегію, так само, як і наші противники. Я думаю, документ відображає позиції деяких офіційних осіб з урядових агенцій. Однак, як і у випадку з усіма іншими стратегіями, я би не перебільшувала її значення. Особливо тому, що нинішній президент знаний своїми діями всупереч власній команді буквально за хвилини і години після промов і виступів.