Реформа державного управління визнана однією з пріоритетних для України. На ній давно наполягає ЄС. Брюссель готовий всіляко підтримати цей процес, зокрема і фінансово. Реформа держслужби - це основа подальшого функціонування держави, наголошують експерти. Вони вказують на те, що за даними соціологічних досліджень, плинність кадрів в українських держструктурах при кожній зміні влади складає більше 75 відсотків. "Зараз ми бачимо наслідки цієї нереформованої сфери. Держслужбовці не здатні не те що країну до купи зібрати, а виконувати свої елементарні функції", - каже експерт ініціативи Реанімаційний пакет реформ, заступник голови правління Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук.

Повільна реформа

Втім, попри пріоритетність реформи держслужби, реалізувала її українська влада, за даними Національної ради реформ (НРР), лише на 30 відсотків. Реєстр держслужбовців, як було заплановано, так і не створений. Також досі кабмін не оприлюднив стратегії реформування Україні. А головне - ухвалення нового закону про державну службу виявилося під загрозою зриву. Нині документ, який більше року розробляли українські та європейські експерти на основі кращого досвіду функціонування державної служби в країнах Євросоюзу, може "потонути" у Верховній Раді. Зараз документ готують до другого читання.

У п'ятницю, 25 вересня, профільний парламентський комітет має розглянути більше тисячі поправок до нього. Як повідомили DW в комітеті, депутати хочуть повернути у документ всі ті позитивні напрацювання експертів, які виключили з законопроекту у Кабміні, коли готували його до подання до Верховної Ради. "Законопроект категорично не влаштовує політиків, звиклих розставляти членів своїх кланів на всі ключові посади, що є основою політичної корупції", - наголошує член Нацради реформ Валерій Пекар. Він припускає, що саме через побоювання політиків цей документ не буде схвалений у Верховній Раді. "Законопроект загубився на декілька місяців в уряді, потім був "розстріляний" народними депутатами шляхом внесення більше 1500 поправок. І тепер, нарешті, його хочуть зняти з розгляду", - написав Пекар на своїй сторінці у Фейсбук після останнього закритого засідання Національної ради реформ, де зокрема розглядалася доля законопроекту про держслужбу.

Відкритий конкурс лякає

Запропонований та підтриманий ЄС законопроект про державну службу мав бути ухвалений ще до кінця минулого року. Він докорінно змінює систему роботи чиновників в Україні. Зокрема, законопроект пропонує відмежувати роботу держслужбовців від іншої непритаманної чиновникам діяльності, зокрема патронатного кураторства; передбачає заборону членства у політичних партіях; суттєво підвищує чиновникам зарплатню - за твердженням авторів реформи - "до європейського рівня". Пропонується, аби в українських держслужбовців 70 відсотків зарплати становила незмінна частка зарплати і тільки 30 - преміальні нарахування. Нині навпаки: більша частина нарахувань складають преміальні виплати, завдяки чому держслужбовцями легко маніпулювати, наголошують експерти, які допомагали розробляти законопроект. Адже можна впливати на "слухняність" держслужбовців, нараховуючи їм щедру премію або залишаючи без неї.

А головне - у законопроекті прописано, що добір на державну службу відбуватиметься лише через конкурс, де комісія з представників від всіх гілок влади та громадськості обиратиме найдостойніших. "Саме прозорого відкритого конкурсу бояться політики. Зараз призначення на всі державні посади здійснюються у ручному режимі. Вся кадрова політика нині в руках вищого керівництва держави та політиків. Вони не хочуть ділити цей привілей з кимось", - сказав DW Віктор Тимощук.

Красномовне попередження

Євросоюз всіляко підтримує реформу державного управління в Україні та виступає за якнайшвидше ухвалення закону про держслужбу. У розмові з DW керівник відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні Юргіс Вілчінскас, зауважив, що ухвалення закону про держслужбу є умовою кількох двосторонніх угод України з ЄС, зокрема щодо отримання другого траншу фінансової макроекономічної допомоги у розмірі 600 мільйонів євро. "В цих угодах закон про держслужбу дуже чітко стоїть як умова для надання цієї фінансової допомоги. Якщо його не ухвалять, то це для України може бути проблемою. Окрім цього, тоді ми не зможемо у майбутньому фінансово підтримати реформу державного управління", - наголошує Юргіс Вілчінскас. За його словами, Євросоюз поки готовий допомагати у фінансуванні реформи державного управління, включно з питанням підвищення зарплатні держслужбовцям, однак зараз рішення щодо початку цієї реформи за українською стороною.

У Києві усвідомлюють відповідальність перед європейськими партнерами щодо першочергового ухвалення закону про держслужбу і обіцяють довести почате до кінця. "Нам треба перестати спекулювати на цьому питанні, адже для підготовки цього законопроекту було витрачено так багато зусиль", - наголосив заступник голови Адміністрації президента України Дмитро Шимків на прес-конференції в середу, 23 вересня. Водночас, голова Національної агенції України з питань державної служби Костянтин Ващенко підтвердив, що намагання зірвати ухвалення законопроекту дійсно є. Втім, він сподівається, що привертання уваги суспільства до проблем державної служби зведе нанівець намагання політиків загальмувати процес реформування у цій сфері.