Реджеп Таїп Ердоган за десять років перебування при владі його Партії справедливості та розвитку (АКР) встиг порушити чимало табу та здійснити багато новацій. Наприклад, позбавив влади армію та стимулював небачений раніше економічний бум. Утім, в одній важливій царині він продовжує зберігати вірність традиціям своїх попередників – ідеться про євроінтеграційні наміри Анкари. Ердоган не лише послідовно продовжував дотримуватися мети вступу Туреччини до ЄС, а й протягом років намагається стимулювати зрушення у цьому напрямку.

Тепер же турецький прем'єр-міністр в одному з телевізійних інтерв'ю назвав цей базовий елемент турецької зовнішньої політики таким, від якого можна відмовитися, вказавши на новий напрямок. Ердоган, за власними словами, попросив російського президента Володимира Путіна про вступ його країни до Шанхайської організації співпраці, котра пропонує платформу для військового та економічного співробітництва Росії, Китаю та деяким центральноазійським країнам. "Тоді ми скажемо ЄС "до побачення", - з посмішкою додав Ердоган.

Спільні цінності з диктаторами?

Кількома днями пізніше стало зрозуміло, що Ердоган не жартував. Турецьке міністерство закордонних справ заявило, що країна хоче змінити свій статус як партнера по діалогу в Шанхайській організації співпраці на статус спостерігача.

Опоненти Ердогана в Туреччині забили на сполох. Прем'єр-міністр, з огляду на євроскептичні настрої в крані, говорив, не обміркувавши всю абсурдність заміни ЄС на ШОС, написав Семіх Ідіц у Hürriyet Daily News. Його колега Гюлай Гектюрк з видання Bugün запитує, які спільні цінності побачив Ердоган у Туреччини з диктатрською владою членів Шанхайської організації співпраці.

Розчарування в ЄС

Утім, ідея Ердогана відповідає настроям багатьох турецьких виборців, адже нині близько 66% турків налаштовані проти продовження курсу на членство в ЄС. За два роки в Туреччині мають відбутися комунальні, парламентські та президентські вибори, на яких Ердоган хоче здобути перемогу. Але перспектива майбутніх передвиборних перегонів - не єдиний мотив для таких заяв турецького прем'єр-міністра.

У словах Ердогана читається глибоке розчарування Туреччини в позиції ЄС, котра є радше відштовхуванням, вважає турецький політолог Явуз Байдар. Ідеться про обурення тим фактом, що Європа поводиться з країною, котра є членом „великої двадцятки“ та шістнадцятою у переліку найсильніших економік світу, „як з державою другого сорту“, - написав він у виданні Huffington Post. Самоусвідомлення регіональної міці Туреччини зростає. Країна дедалі більше піддає сумнівам питання про центральне місце ЄС у своїй зовнішній політиці. Зокрема і через дедалі менший показник обсягів торговельного обміну з Європою.

Франція дає новий сигнал

Не залишається сумнівів у тому, що процес перемовин про вступ Анкари до ЄС, котрий починався з великими сподіваннями, вилився для турецьких виборців у гірке розчарування. Упродовж років Туреччина чує від Європи, що її ніколи не приймуть до ЄС. Ні, то ні, - так можна зрозуміти відповідь Ердогана Брюсселю.

Але за півстоліття після укладення угоди про асоціацію між Анкарою і тодішнім Європейським економічним співтовариством у двосторонніх відносинах було багато сварок і примирень. Так само і цього разу все ще можна переграти. Через кілька днів після заяви Ердогана про ШОС Франція, головний противник у переговорах щодо вступу Туреччини до ЄС, просигналізувала зміну своєї жорсткої позиції. Це могло б надати процесу турецької євроінтеграції нового подиху. У такому разі Шанхаю довелось би трохи зачекати.