Не часто трапляється, щоб представники природозахисних або гуманітрних організацій хвалили банк. Commerzbank вирішив припинити спекуляції на сировинних ринках, пов´язані з цінами на пшеницю, рис та інші базові продукти сільського господарства. За це його нагородили оваціями. «Інші фінансові інститути мають взяти приклад з Commerzbank», - схвально відгукнулася неурядова організація Foodwatch.

З часів харчової кризи 2008 року фінансові продукти, пов'язані з ціновими спекуляціями на харчі, перебувають під вогем критики. Головне звинувачення: спекуляції підштовхують ціни вгору і посилюють голод у всьому світі, оскільки бідні люди за таких умов не можуть купувати їжу.

Непрості рішення

Самому банку, як видається, не дуже приємна підвищена увага до його кроку. Принаймні, кредитно-фінансова установа виявилася не готовою говорити про це з Deutsche Welle. «Очевидно, банк зацікавлений у тому, щоб не розлютити власних клієнтів, які хочуть і надалі інвестувати у цю сферу. Тому банк не хоче хвалитися тим, що відійшов від цього», - припустив Мартін Рюкер, представник Foodwatch, в інтерв'ю DW. « В наших же інтересах навпаки – називати приклади, коли банки з міркувань обережності прощаються з якимось бізнесовим сегментом», - додає він.

Так само і Dekabank - «донька» німецької Sparkasse, а також земельний банк Баден-Вюрттемберга (LBBW) вже не пропонує жодних інвестиційних можливостей на основі базових продуктів харчування. «Таким чином ми реагуємо на суспільну дискусію – наскільки прийнятним з точки зору етики є інвестування в харчі», - повідомив речник LBBW. Натомість багатьом здається нормальним робити ставку на зростання цін на харчі. Попит на продукти збільшується, адже кількість населення у світі постійно зростає. Крім того, збільшується потреба у площах землі, щоб вирощувати рослини для виробництва біопального. Вважається, що це має допомогти збереженню довкілля, однак водночас це скорочує площі для вирощування харчових культур.

Проблеми з врожаєм в Індії та США

Посуха у США посприяла подальшому зростанню цін на харчі. Наприклад, соя від червня подорожчала на 30 відсотків. Кукурудза – на 50%. А США вважаються найважливішою експортною країною цих продуктів. Так само й в Індії через слабкі дощі очікується гірший врожай. Чим менше буде зібрано – тим вищими будуть ціни. «У найбідніших країнах світу люди змушені витрачати на харчі 80 відсотків своїх доходів, а подекуди навіть ще більше», - каже Мартін Рюкер. Тому, наголошує представник Foodwatch, навіть невелике підвищення ціни призводить до того, що ці люди більше не можуть купувати продукти.

Індекс цін на продукти харчування, складений фахівцями ООН, у липні цього року був вищим, ніж під час кризи 2008 року. Тоді у понад 30 країнах відбулися заворушення. Відтоді банкам та іншим фінансовим інвесторам закидають, що спекуляції з цінами на харчі призводчять до ще більшого подорожчання продуктів.

«Ми підрахували, що приблизно 15 відсотків цінових підвищень на харчі пов'язані зі спекуляціями», - каже Рафаель Шнайдер, експерт організації Welthungerhilfe. Її фахівці встановили цей показник спільно з науковцями з Бремена. Утім, між ученими точаться запеклі суперечки щодо того, наскільки спекуляції впливають на ціни. Deutsche Bank, приміром, досі не може наважитися відійти від спекуляцій з продуктами харчування. Фнансово-кредитна установа у березні заявила, що цього року не пропонуватиме жодних нових продуктів такого штибу, але справи з тими, що пропонувалися раніше, продовжуватиме. Робоча група найбільшого німецького банку має вивчити це питання, а потім, як очікується, ще до кінця цього року ухвалитии відповідне рішення. Мартін Рюкер з Foodwatch вважає такі дії непослідовними. «Якщо є сумніви в тому, що твої продукти можуть зашкодити, а ми говоримо про шкоду для життя людей, тоді варто з метою попередження все припинити доти, доки не буде доведено безпечність».

Проблема залишається

Deutsche Bank теж не захотів давати інтерв'ю з цього приводу. У письмовому повідомленні установи зазначається, що банк із занепокоєнням стежить за проблемою нестачі продуктів. Високі ціни на харчі, з точки зору банку, є наслідками насамперед дедалі більшого попиту. А його спричиняють, зокрема, зростання населення, зміни у харчових звичках людей. А також виробництво біопального.

Інші інвестори, як видається, поділяють ці погляди, і надалі роблячи ставку на зростання цін. Виносячи урок з останньої харчової кризи, 20 провідних індустріальних країн минулого року заснували форум реагування на кризи. Франція, котра нині виконує функції головування у "великій двадцятці", оголосила ініціює проведення антикризового засідання на початку вересня.

«Цей саміт має подбати насамперед про те, щоб торгівля залишалася відкритою», - каже економіст Йоахім фон Браун, керівник Центру з дослідження розвитку в університеті в Бонні. Експерт зауважує: «Під час останньої цінової кризи 2008 року країни масово зупиняли експорт продуктів харчування. Тоді посилився голод в країнах, котрі залежать від імпорту харчів». Він наголошує, що допустити повторення цього не можна, тому потрібен політичний діалог.