Своєю "багатоголосою творчістю" вона зводить "пам'ятник стражданням і мужності нашої епохи", пояснили члени журі рішення нагородити Нобелівською премією з літератури білоруську письменницю Світлану Алексієвич. Авторка відома, зокрема, завдяки своїм книгам про чорнобильську трагедію та війну в Афганістані.

Війна, любов, окупація, смерть - це ті теми, які в своїх творах порушує французький письменник Патрік Модіано. Дія відбувається здебільшого у повоєнні роки в Парижі, де митець провів своє нещасливе дитинство. Шведська академія назвала письменника "Марселем Прустом наших днів".

Канадська письменниця звикла до відзнак. Її нагородили Букерівською премією та трьома нагородами канадського генерал-губернатора. Шведська академія, яка присуджує Нобелівську премію з літератури, починаючи від 1901 року, назвала її "майстринею сучасних коротких оповідань".

Нагороджуючи, Гуань Моє, який більш відомий під псевдонімом Мо Янь, у Шведській академії звернули увагу на його "магічний реалізм, який поєднує народні казки, історію та сучасність". Це рішення розкритикували китайські митці-дисиденти, стверджуючи, що Янь надто наближений до китайської Комуністичної партії.

Рішення про нагородження Томаса Транстремера журі у 2011 році пояснило тим, що "завдяки стислим, пронизливим образам він відкриває свіжий погляд на реальність". У 1960-ті роки шведський поет працював психологом у центрі для малолітніх злочинців. Його вірші перекладені понад 60-ма мовами.

Перуанський письменник отримав Нобелівську премію "за картографію владних структур та енергійне змалювання індивідуального опору, бунту та поразки". В Латинській Америці він прославився ще й тим, що, виступаючи 1990-го року на телебаченні, назвав Мексику "ідеальною диктатурою". Запам'ятався і ляпас, який він 1976 року дав колишньому другові й також нобелівському лауреату Габріелю Гарсіі Маркесу.

Німецько-румунську авторку нагородили Нобелівською премією як письменницю, яка "змістовною поезією та безпосередньою прозою відображає життя знедолених". Її відзначили за критику репресивного режиму Чаушеску в Румунії. Мюллер пише німецькою. Вона переїхала до Берліна у 1987 році.

Шведська академія назвала цього письменника "автором нових тенденцій, поетичних пригод та чуттєвого екстазу", а також "дослідником людства за межами цивілізації". Ле Клезіо народився у французькому місті Ніца у 1940 році. Його мати - француженка, батько походить з острова Маврикій. Ле Клезіо має подвійне громадянство, а острівну державу в Індійському океані сприймає як "маленьку батьківщину".

З-під пера британської авторки вийшли романи, п’єси та новели. 93-річна письменниця отримала Нобелівську премію за "її скептицизм, запальну та далекоглядну силу, з якими вона ретельно досліджує поділену цивілізацію". Вона виступала проти ядерної зброї та режиму апартеїду у ПАР.

Феріт Орхан Памук "у пошуках меланхолійної душі рідного міста віднайшов нові символи зіткнення та сплетіння культур". Він став першим турецьким письменником, який здобув Нобелівську премію. У Туреччині він став письменником-бестселлом, чиїх книг було продано близько 11 мільйонів. Нині Памук викладає в Колумбійському університеті Нью-Йорка. Народився він у Стамбулі.

Гарольд Пінтер у своїх п’єсах "викриває небезпеку у формі щоденної балаканини та проривається за зачинені двері гноблення", наголосили в Шведській академії. Через три роки після нагородження Нобелівською премією він помер від раку. Британський драматург пішов з життя у різдвяну ніч 2008 року. Він особисто поставив чимало власних п'єс. У багатьох сам зіграв головні ролі.

Ця австрійська письменниця отримала Нобелівську премію "за її музичний потік голосів та контр-голосів у новелах", а також за її п’єси, які викривають соціальні кліше. Центральна тема у творах Єлінек - жіноча сексуальність. Її новела "Піаністка" стала основою фільму, який вийшов на екрани у 2001 році.