Нова воєнна доктрина Росії відображає політику Москви, яка реалізовується останніми роками, вважають українські експерти. На їхню думку, Київ повинен відповісти посиленням своєї військової потужності і нарощуванням дипломатичних зусиль з організації міжнародної підтримки України.

Слово "Україна" не згадується серед зовнішніх загроз у тексті підписаної 26 грудня Володимиром Путіним нової воєнної доктрини Росії. Однак раніше заступник секретаря Радбезу РФ Михайло Попов заявив, що внесення до цього документу поправок пов'язане "з розширенням НАТО, проблемою ПРО та з українською кризою". До основних зовнішніх військових небезпек у новій російській доктрині віднесено "наявність (виникнення) вогнищ і ескалація збройних конфліктів на територіях держав, суміжних з РФ та її союзниками". Серед загроз називається "встановлення у сусідніх державах режимів, чия діяльність загрожує інтересам Росії, та підривна діяльність іноземних спецслужб".

Нова воєнна доктрина РФ не містить нічого нового - все, що в ній є, вже відомо й апробовано Москвою, сказав в інтерв'ю DW український дипломат, голова правління благодійного фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко. "Це досить агресивна концепція, яка передбачає те, що вже є основою зовнішньополітичної діяльності президента Путіна: домінування Росії по всьому периметру її кордонів," - вважає Яременко. На його думку, ця політика проводиться Кремлем щонайменше останні десять років.

"Руський мир" - на експорт

Сутністю цієї політики дипломат назвав нав'язування РФ довколишнім країнам доктрини "руського миру". Він упевнений, що в реалізації цієї стратегії нова воєнна доктрина Москви є лише одним із її компонентів. Яременко радить усім сусідам Росії, насамперед Україні, бути готовими протистояти експансії РФ - у тому числі й військовими засобами.

Водночас експерт вважає дуже перебільшеними побоювання деяких українських аналітиків, що Кремль готує превентивний тактичний ядерний удар по українській території. "Путін навмисно намагається поводитися так, щоби виглядати непередбачуваним, щоби всім було неясно, до яких заходів він може вдатися. Однак я вважаю імовірність застосування Москвою ядерної зброї проти України вкрай низькою", - сказав Яременко.

Дипломатія замість погроз

Голова комітету Верховної ради України у закордонних справах Ганна Гопко вважає невипадковим ухвалення Радбезом РФ нової воєнної доктрини саме 19 грудня та її підписання Путіним 26 грудня. "Це реакція Москви на недавнє скасування позаблокового статусу України і на міжнародну підтримку нашої держави, яка була продемонстрована ухваленням Конгресом США акту на підтримку України, а також аналогічної позицією Євросоюзу", - сказала DW Гопко. На її думку, найкращою відповіддю Києва на нову воєнну доктрину має стати проведення реформ, дипломатичні зусилля з нарощування міжнародної підтримки, а також посилення оборонного потенціалу держави.

Директор Українських студій стратегічних досліджень і колишній член парламентського комітету з національної безпеки і оборони Юрій Сиротюк натомість упевнений, що у відповідь на ухвалення Москвою нової воєнної доктрини Київ зобов'язаний негайно змінити українську воєнну доктрину. "Москву слід дипломатичною мовою визначити як стратегічного противника нашої країни. У документі має бути сказано, що воєнні дії мають тривати до повного витіснення окупантів з території України і відновлення конституційного порядку", - заявив Сиротюк. На його думку, Україна гостро потребує ще й оновленої концепції побудови збройних сил і системи оборони держави.

"У старій концепції та воєнній доктрині імовірний фронт був визначений на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною, а тил - у Луганській і Донецькій областях, де зосереджені ключові військові виробництва. Украй необхідно терміново розгорнути усе це в протилежному напрямку - у бік, з якого походить реальна загроза нашій державі", - упевнений Юрій Сиротюк.