От уже місяць тисячі жителів Болгарії протестують проти політичної системи, яку, на їхню думку, контролюють олігархи. 14-липня демонстранти влаштували в Софії своєрідну мистецьку інсталяцію, інсценувавши картину Ежена Делакруа "Свобода, що веде народ". Уся Болгарія побачила акторку з оголеною груддю й відповідним костюмом. Це була лише одна з багатьох незвичних ідей, які реалізували демонстранти, щоб привернути увагу до протестів.

Мистецтвознавець Івайло Дітчев, який особисто пережив протести в Стамбулі, вбачає багато спільного між акціями в Болгарії та Туреччині. "Ті, хто зараз виходить на вулицю, належать до нового покоління, яке вважає, що політики недостатньо представляють його інтереси", - каже Дітчев. На його думку, передусім середній клас обурюється тим, що можновладці топчуть демократичні цінності ногами.

Так, жителі великих турецьких міст не можуть змиритися з тим, що хустинка на голові поступово стає обов'язковим елементом, розмірковує далі Дітчев. Це саме стосується й обмежень на продаж алкогольних напоїв та заборони цілуватися в громадських місцях. Цим він пояснює й такі креативні форми протесту, як публічне розпивання напоїв і цілування. "Це насміхання над ісламістами", - каже Дітчев.

Креативність та універсальне послання

Не менш креативними є гасла демонстрантів й у Софії. Болгарський прем'єр-міністр Пламен Орешарські дістав, наприклад, прозвисько "Олігарські", а на транспарантах можна, зокрема, прочитати: "Урядова клініка в нас уже є. Тепер потрібна ще й урядова божевільня". Журналістка й правозахисниця Еммі Бару теж вважає, що протести в Туреччині й Болгарії цілком можна порівнювати.

"Їхні спільні риси - фантазія, креативність, відмова від насильства і вміння ізолювати провокаторів", - каже Бару. Крім того, як у Туреччині, так і в Болгарії демонстранти користуються спільною мовою символів. Турецька та болгарська молодь поводить себе, як близнюки, вважає правозахисниця. "Молоді люди танцюють під дощем, вони обнімаються, співають, сміються й мріють. Вони володіють потужною, сучасною енергією", - наголошує журналістка.

Соціальні медіа як інструмент демонстрантів

Соціальні мережі Twitter та Facebook перетворились на головний інструмент демонстрантів у Болгарії та Туреччині. Як констатує журналіст Іван Кулєков, виникла абсолютно нова культура протесту. Щойно він відзняв документальну стрічку про протести в Стамбулі.

"Нинішні демонстранти - сучасні молоді люди, які організувались за допомогою Facebook та Twitter. Вони дуже витончено висміюють представників влади, яка, на їхній погляд, поводить себе відстало й неосвічено", - пояснив Кулєков. Сповнені гумору карикатури, маски Анонімуса, гасла руху Occupy - демонстранти в Туреччині та Болгарії відчувають себе частиною нової молодіжної культури протесту, яка не знає кордонів.

Більше прозорості й громадської активності

Кулєков розповів, як у Стамбулі бачив дерево протесту. На його гілках активісти вивісили маленькі картки з постами з соціальних мереж. На одній з карток можна було прочитати: "Ми прогуляли школу, щоб взяти участь у протесті". А в Болгарії дитина дошкільного віку тримала в руках плакат з написом: "Власне, я хотів іти гратися".

Сучасними є не тільки форми самовиразу демонстрантів, але й їхні вимоги. "В Туреччині й Болгарії ідеться про чітко визначені цілі екологічного руху, - каже Еммі Бару. - Вони вимагають нового стилю правління, активнішого діалогу, більше громадянських прав, більше прозорості й активнішого залучення громадянського суспільства".

Тим часом протести тривають - на вулицях Стамбула й на вулицях Софії. Демонстранти в болгарській столиці кожен день починають з ритуалу: вони п'ють каву перед парламентом.