Під кінець своєї роботи український парламент попереднього, восьмого, скликання опинився серед лідерів за рівнем недовіри населення до владних інституцій. Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова, в березні 2019 року Верховній Раді не довіряли 82 відсотки опитаних. Це може бути однією з причин того, що за результатами позачергових виборів у неділю, 21 липня, новий склад парламенту більш ніж на половину складатиметься з депутатів, які не були в ньому представлені раніше. А партій, які вони представлятимуть, іще за рік до парламентських перегонів просто не існувало.

DW вирішила розпитати експертів, яких саме помилок слід уникати новим депутатам, аби не повторити долю попередників.

Несистемна коаліція

Серед найбільш деструктивних практик Ради попереднього скликання голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель називає надзвичайну емоційність депутатів під час роботи. Експет нагадує, що парламент засипали величезною кількістю "законодавчого спаму" - приблизно 13 тисячами законопроєктів і проєктів постанов, які було просто нереально розглянути. На думку Кошеля, таким чином народні депутати хотіли показати виборцям, що є авторами десятків законопроєктів, а парламентська трибуна тим часом просто використовувалася винятково з піар-метою.

Також експерт вказує на брак системності у роботі Ради. "Коаліційної угоди як дорожньої карти дотримувалися лише в перші місяці роботи, а далі ми побачили відсутність покроковості реформ", - пояснює голова КВУ. Також на роботі парламенту негативно позначилася фактична відсутність парламентської коаліції протягом останніх трьох років, вважає Кошель. Відколи на початку 2016 року в її складі залишилися тільки "Блок Петра Порошенка" та "Народний фронт", зібрати 226 голосів під час окремих головувань було проблемою.

Половинчаті реформи

Попри велику кількість важливих реформ, які започаткував попередній склад Верховної Ради, значну частину з них було реалізовано лише частково. Як один із найбільш свіжих прикладів Кошель згадує ухвалений 11 липня новий виборчий кодекс. На думку експерта, нові правила не передбачають повноцінної виборчої реформи, а лише запроваджують систему з відкритими списками.

Також Рада восьмого скликання не вирішила питання недоторканності народних депутатів, нагадує професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія", науковий директор фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань. Парламент ще 5 лютого 2015 року ухвалив постанову "Про направлення до Конституційного суду України законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів)", що передбачала скасування депутатського імунітету. І хоч у червні 2015 року Конституційний суд схвалив відповідні зміни до Конституції, народні депутати так і не розглянули це питання.

Серед інших поразок парламенту "Офіс ефективного регулювання BRDO" відзначив те, що в Україні не було запущено ринок землі та велику приватизацію, не реформоване трудове законодавство. Також аналітики відзначили провал люстрації, невдалу судову реформу, що не відновила довіру до суду, нереформованість податкової системи та кримінальної поліції, незавершеність пенсійної реформи тощо. 

Непозбувне кнопкодавство

Не вдалося Раді подолати й "кнопкодавство" (неособисте голосування) та системні прогули народними депутатами засідань парламенту. За словами парламентської аналітикині громадського руху "Чесно" Оксани Ставнійчук, станом на середину червня у Раді восьмого скликання було зафіксовано 1809 випадків "кнопкодавства" з боку 179 народних депутатів. При цьому, завдяки "кнопкодавству" було ухвалено дуже багато важливих рішень та законопроєктів, зокрема про створення антикорупційного суду, закріплення курсу на НАТО та ЄС в Конституції та звернення щодо томоса для Православної церкви України тощо.

Рух "Чесно" вже давно пропонує вирішення цієї проблеми - сенсорну кнопку, яка унеможливить неособисте голосування. Ставнійчук нагадує, що коаліція і спікер ще на початку роботи Ради восьмого скликання пообіцяли запровадження сенсорної кнопки, проте віз і донині там. "Це проблема браку політичної волі", - переконана Ставнійчук. За її словами, у Київській міській раді, де сенсорна кнопка запроваджена, "кнопкодавства" немає.

Проблема "кнопкодавства" тісно пов'язана з іншою проблемою Ради - низькою відвідуваністю та участю в голосуваннях. "Народних депутатів змушує кнопкодавити відсутність інших народних депутатів", - каже Ставнійчук. За оцінками руху "Чесно", прогульниками - тобто тими, хто пропустив понад 25 відсотків засідань, - є близько 140 депутатів.

Хаотична робота

Директор аналітичного відділу громадської організації "Лабораторія законодавчих ініціатив" Олександр Заславський звертає увагу також на провали в організації роботи Ради восьмого скликання. Зокрема, в багатьох комітетах не збиралися регулярно підкомітети, а в деяких комітетах взагалі були проблеми з тим, щоб зібрати кворум. За словами аналітика, законодавчий процес був непередбачуваним, порядок денний сесій часом радикально змінювався, і в багатьох випадках депутати не дотримувалися регламенту.

Загальмувала й парламентська реформа. Проаналізувавши виконання "Дорожньої карти внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України", яку підготувала оціночна місія Європарламенту у 2016 році, експерти "Лабораторії законодавчих ініціатив" виявили, що за три роки реформу Ради виконали лише на 42 відсотки. При цьому, відзначає Заславський, основну роботу здійснили голова та апарат парламенту, а в тих аспектах, де потрібно було голосування в сесійній залі, реформа практично не просунулася.