А. Арінушкіна, Я. Лук'янець, Я. Алєксєєва30 жовтня 2015 р.
Фонд німецько-польської співпраці вперше виділить стипендії журналістам з України та Білорусі. Мета - покращити роботу ЗМІ у цих країнах. Подати заявку можна до 15 листопада.
Реклама
Фонд німецько-польської співпраці понад 20 років сприяє розвитку відносин між Берліном та Варшавою. Протягом вказаного часу було профінансовано близько 15 тисяч різноманітних проектів. Стипендіальна програма для підтримки саме українських та білоруських журналістів у 2015 році буде реалізована вперше.
За рекомендацією
Зазвичай проекти фонду мають за мету підтримку та розповсюдження мов, культури та мистецтв Німеччини та Польщі. Однак нова стипендія призначена саме для громадян України та Білорусі. В чому її особливість?
Ця стипендія - своєрідна премія, на яку претендента мають номінувати. Тобто він не може подати заявку на участь у конкурсі особисто - це має зробити третя сторона. А номінувати кандидатів мають лише німецькі або польські журналістські об'єднання, редакції чи окремі журналісти, неурядові організації або громадські діячі. "Ми виходимо з того, що сторона-номінант має експертний досвід й добре знає того, кого висуває на конкурс, адже вона ручається за кандидата", - пояснила DW організаторка проекту ЙоаннаЧудець.
Загалом фонд планує виділити сім стипендій, розмір кожної становить - 2500 євро. Критерії відбору учасників у програмі сформульовані дуже загально: за видатні досягнення в галузі журналістики, незалежно від того, працює потенційний кандидат у друкованих ЗМІ, на радіо, телебаченні чи для інтернет-видань. Також різниться й тематичний спектр: статі або передачі можуть бути присвячені як політичним, соціальним та економічним проблемам, так і питанням у галузі культури.
Остаточне рішення ухвалює професійне журі, до складу якого увійдуть журналісти та експерти, що спеціалізуються на Східній Європі. Грант покликаний підтримати журналістів у їхній щоденній роботі, а також сприяти розвитку громадянської активності в Україні та Білорусі. Вік учасника ролі не відіграє.
Умови й терміни
Від редакції чи журналіста, які збираються номінувати українського чи білоруського колегу, вимагається надіслати резюме претендента та список його статей загальним обсягом у дві сторінки, а також мотиваційний лист (максимум - три сторінки) з обґрунтуванням своєї рекомендації. Кандидат може бути номінований за певну статтю чи передачу або ж за його роботу в цілому. Також потрібно надати коротку інформацію про того, хто номінує кандидата.
Заявку треба надсилати англійською мовою до 15 листопада на електронну адресу: joanna.czudec@fwpn.org.pl.
Свобода преси? Ні, не чули
Кожного дня журналісти і блогери у світі зазнають нападів і залякувань, метою яких є знищення плюралізму засобів масової інформації. "Репортери без кордонів" вказують на найбільших ворогів свободи преси.
Фото: Fotolia/picsfive
"Африканська Північна Корея": Еритрея
Міжнародна правозахисна організація "Репортери без кордонів" розмістила цю країну, у якій панує диктатура, в самому кінці свого рейтингу. Ніде у світі немає гіршої ситуації зі свободою преси. Багато журналістів змушені покинути країну. Лише радіостанції в екзилі, як-то "Радіо Ерена", яке мовить із Парижа, доносять до жителів країни незалежну інформацію.
Фото: picture-alliance/dpa/J. Juinen
Північна Корея: під владою диктатора
"Свобода преси" - хибне словосполучення й у контексті Північної Кореї. Адже журналісти у цій країні не можуть вільно працювати. Диктатор Кім Чен Ин контролює, що і яким чином висвітлюють ЗМІ. Телевізори і радіоприймачі "ловлять" лише передачі державних каналів. А той, хто наважується вільно висловлювати свої думки, разом із цілою родиною опиняється у так званих "таборах з перевиховання".
Фото: picture-alliance/dpa/Yonhap/Kcna
Вдаваний плюралізм у Туркменістані
Президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов володіє усіма ЗМІ у країні. Виняток - газета "Рисгал". Але попри зовнішню незалежність кожне число газети перед публікацією мусить пройти попередню цензуру. Нещодавно у країні ухвалили закон проти монополії ЗМІ. Відтоді туркмени отримали доступ до іноземних новин. Інтернет у країні контролюється державою, а більшість сайтів блокуються.
Фото: Stringer/AFP/Getty Images
Свобода преси під обстрілом у Сирії
Від початку протестів проти Башара Асада багато журналістів і блогерів зазнали переслідувань і загинули. "Репортери без кордонів" уже багато років зараховують режим Асада до "ворогів свободи преси". Однак і "Фронт Аль-Нусра", який бореться проти Асада, і так звана "Ісламська держава" нападають на журналістів сирійських державних ЗМІ. Їх викрадають і публічно страчують.
Фото: Abd Doumany/AFP/Getty Images
Китайська несвобода преси
"Репортери без кордонів" вважають Китай найбільшою в’язницею для блогерів і журналістів. Авторитарний режим жорстко придушує вільні висловлювання. Тиск на іноземних журналістів, які працюють у країні, також посилюється. Регіони країни для них - табу, їхня праця контролюється, тоді як їхні асистенти або ж ті, хто погодився дати інтерв’ю, ризикують потрапити за ґрати.
Фото: picture-alliance/AP Photo/M. Schiefelbein
В'єтнам: боротьба проти критиків режиму
Незалежних ЗМІ у В'єтнамі немає. Комуністична партія, яка керує країною, вирішує, що саме журналісти можуть публікувати. Видавці, редактори і журналісти переважно є членами партії. Влада посилено стежить за блогерами, а тих, хто кидає виклик "монополії на істину" компартії, примушує замовкнути ув’язненням.