З 1 вересня в Україні стартує освітня реформа "Нова українська школа". Це ключова реформа міністерства освіти і науки. Першими її наслідки мають відчути на собі учні перших класів. Головна мета реформи - перетворити школу на таку, яка вчить учнів застосовувати отримані знання в житті.

До старту реформи в Україні почали готуватись ще рік тому, коли був прийнятий новий закон про освіту: запровадили нові підходи у пілотних школах у низці регіонів. У квітні уряд виділив регіонам цільову освітню субвенцію для закупівлі навчального обладнання, меблів, комп'ютерів. Однак розпочинається новий навчальний рік, і дехто з батьків у розпачі. "Нам вже сказали, що парти будуть десь у жовтні. Підручників взагалі немає, і не відомо, коли будуть. Про набори конструкторів Lego (які також мали з'явитися в класах як дидактичний матеріал для розвитку оперативної пам'яті та когнітивної гнучкості. - Ред.) поки не знаю, але в класі їх немає. Дітей 29. Розмір класної кімнати не дозволяє в ній зробити ще й ігрову зону", - пише в групі "Батьки SOS" соцмережі Facebook мама дитини, яка навчається в гімназії у містечку Сватові Луганської області. Подібних дописів там багато: з Харківської, Миколаївської, Одеської областей.

Київ звинувачує регіони

У міністерстві освіти і науки України кажуть, що про проблему знають. Там запевняють, що уряд свою роботу зробив - передав  1,15 мільярда гривень обіцяної субвенції до селищних, міських, районних і обласних рад, на яких покладалась функція розподілити кошти, провести тендери і розвести обладнання в школи. "Але не всі з цим впоралися достатньо успішно. Незважаючи на те, що перша субвенція була сім місяців тому, а друга - чотири місяці тому, досі ці гроші не витратили. Субвенція на фабрики друку використана лише на 66 відсотків, на нову українську школу - на  44 відсотки", - зауважила глава міністерства освіти і науки України Лілія Гриневич, виступаючи на засіданні Кабміну в середу, 29 вересня. Вона закидає регіонам безвідповідальність у проведенні тендерів на закупівлю необхідних речей для реалізації реформи на місцях.

Найгіршою виглядає ситуація із забезпеченням шкіл новими підручниками. Хоч загалом цього року для шкіл України мали надрукувати 18,5 мільйона примірників підручників, що в 2,5 рази більше, аніж минулого рок. Але поки що їх, принаймні, для деяких класів, на початку навчального року не буде ніде. За словами Лілії Гриневич, електронні версії підручників для всіх класів уже зараз доступні для безкоштовного скачування на сайті міністерства, а от паперові версії підручників для першого класу надійдуть у школи тільки у жовтні, для п'ятого класу - вже найближчим часом, а для десятого - аж у листопаді.

Проблемні підручники

Затримки міністерка пов'язує з обмеженими поліграфічними потужностями України та із експертизою підручників Інституту модернізації змісту освіти, яка, згідно з висновками міністерства, виявилася неякісною. "Ми не можемо як міністерство допустити до друку підручники з історії України для 10 класу і 5 класу, у деяких з яких присутня абсолютно радянська історіографія. Підручники з громадянської освіти відправили на доопрацювання (…) Краще ми на них ще почекаємо", - пояснила Гриневич. За її словами, інститут не впорався зі своїми обов'язками, тому після аудиту відбудеться реорганізація установи, що передбачатиме звільнення усіх співробітників та проведення повторних конкурсів на посади. А експертизу підручників передадуть іншій установі - Навчально-методичному центру з питань якості освіти.  

Лілія Гриневич також зазначає, що цього року низка видавництв, підручники яких не допустили до використання в школі, через судові позови заблокували на час їхнього розгляду друк навчальної літератури також і видавництв-конкурентів. "Наприклад, зараз заблокована за рішенням суду біологія і хімія для 10 класу. І це означає, що ми не можемо надрукувати жоден інший підручник з цих предметів", - обурюється міністерка.

Провал уже на старті?

Експерт групи з реформи освіти та науки "Реанімаційного пакету реформ", засновник освітньої платформи "Прометеус" Іван Приймаченко робить висновок, що реформа "Нова українська школа" забуксувала ще на старті, оскільки уряд накреслив хороший план реформ, однак не достатньо подбав про його реалізацію. На його думку, дуже мало уваги було приділено реальним спроможностям інституцій і людей втілити плани. "Бо плани намалювали, презентували, і це добре. Але ж все це має хтось робити. І всі ці люди, починаючи з Інституту модернізації освіти і завершуючи місцевими чиновниками та громадами, вони мають знати і мати необхідні навички, щоб оперативно схвалювати і друкувати підручники чи брати субвенції і проводити тендери для закупівлі меблів", - зауважує Іван Приймаченко.  Він упевнений, що окрім необхідних компетенцій виконавчі реформ повинні мати активну позицію і бажання втілювати реформу. Наразі, на переконання експерта, цього не відбулося.