"Я все одно в Україну ніколи не поїду. Мені там робити нічого. Так що я буду отримувати паспорт "ДНР", а з ним я в Росію можу їздити", - впевнено каже молода дівчина на ім'я Аліна, знайомлячись у паспортному столі Донецька з переліком документів, необхідних для отримання нового громадянства у самопроголошеній псевдореспубліці.

Поділ на "Україну" і "ДНР" проходить вже не тільки по лінії розмежування та знаходить відображення у повсякденній мові. Він усе більше вкорінюється у свідомості жителів територій, непідконтрольних Києву. Про це свідчать і дані дослідження, презентованого у четвер, 14 липня, в Києві Комітетом виборців України (КВУ). Його на замовлення КВУ провело київське відділення Інституту вивчення громадської думки IFAK, головний офіс якого знаходиться в Німеччині.

Тривожний сигнал для України

"18 відсотків респондентів, які живуть на окупованій території, сказали, що в першу чергу вони відчувають себе громадянами "ДНР", - зазначає в коментарі DW Дмитро Ткаченко, аналітик донецького відділення КВУ, яке працює на мирних територіях. За його словами, це досить високий показник і дуже тривожний сигнал для України. Такими темпами через два-три роки вплив України у непідконтрольних Києву районах Донбасу може зійти нанівець - вважає Ткаченко.

У рамках дослідження, яке проходило із 30 травня по 13 червня, було опитано 800 людей на мирних територіях Донецької області й інкогніто - 600 жителів непідконтрольних Києву територій. Якщо до цих пір подібні дослідження і проводилися на непідконтрольних територіях, то дані щодо настроїв людей були фактично засекречені, підкреслює Ткаченко. Одна із можливих причин, оприлюднення результатів могло зіграти на руку російській пропаганді, вважає аналітик.

Поняття "громадянства України" розмивається

Як і до початку конфлікту, більше 60 відсотків респондентів у Донецької області по обидва боки від лінії розмежування на перше місце ставлять регіональну ідентичність, яка завжди була притаманна жителям регіону. "Якщо ж ми будемо казати, чи вважають жителі непідконтрольних територій себе громадянами України, то ми цифру не декларуємо, щоб її не використав режим "ДНР" з метою маніпуляцій. Можу тільки сказати, що це поняття розмивається", - визнає Ткаченко.

Більш того, приблизно третина опитаних на непідконтрольній території (28 відсотків) побоюється повернення до України. Так само і молода донеччанка Аліна боїться отримувати паспорт України. "Я була підписана в соціальних мережах на всі антимайданівські сайти. Я у них у чорних списках. Мені туди точно дорога закрита, інакше мене заарештують", - вважає дівчина.

Тотальний пресинг Росії і невиразна політика Києва

З одного боку, подібні страхи породжені тотальним інформаційним пресингом і пропагандою з боку "ДНР" і Росії, насадженням страшилок про "правосеків" і "злісних укрів", каже Ткаченко. Особливо в подібні міфи вірять малоосвічені люди. За даними згаданого дослідження, 75 процентів прихильників "ДНР" - люди із середньою або середньою спеціальною освітою. Половина ж тих, що визначають себе громадянами України, мають вищу й незакінчену вищу освіту.

"З іншого боку, ми звертаємо увагу на другу складову проблеми - це незрозуміла нікому політика українського уряду по відношенню до своїх громадян" - підкреслює Ткаченко. На думку авторів дослідження, Києву необхідно роз'яснити цим громадянам їхнє подальше майбутнє в разі повернення територій під контроль України.

Експертка КВУ Єлизавета Рехтман підкреслює, що дії Києва тією чи іншою мірю сприяють відчуженню й відторгненню жителів самопроголошених республік від України: "Це система блокпостів, і розрив економічних та соціальних зв'язків із жителями непідконтрольних територій, і чисельні перепони на шляху до отримання українських документів".

Києву необхідно роз'яснити жителям непідконтрольних територій їхнє подальше майбутнє у разі реінтеграції, гарантувати їм захист, права і свободи, налагодити комунікацію, показати готовність прийняти їх, упевнені автори дослідження.

Апатія й депресія досягли піку

Інакше, підкреслюють експерти, через російську пропаганду кількість людей, які бояться повернення контролю української влади, тільки збільшиться. Адже загальна апатія й депресія серед них досягли піку, додають автори дослідження. При цьому тільки 10 відсотків жителів непідконтрольних Києву територій вважають, що в "ДНР" створені кращі умови для життя, ніж у решті України.

"Таке натворили, що тепер самі не знаємо, скільки страждати будемо і куди нам діватися після цієї проклятої війни" - розмовляє, ніби сама з собою, жінка похилого віку, розглядаючи дошку оголошень у пошуках роботи для сина. Але дошка обвішана пропозиціями автобусних перевізників - переважно на російські курорти.

Щоправда, найдешевший, а тому і найпопулярніший напрямок - відпочинок у невизнаній республіці Абхазії. Організатори запевняють, їхати в тур можна і з паспортом громадянина "ДНР". Нібито у них є домовленості з російськими прикордонниками.

Жителі непідконтрольних територій отримують паспорти "ДНР", вірячи, що ті будуть визнані Росією. Жодної офіційної інформації із цього приводу немає. Але багато хто, як і донеччанка Аліна, вважає, що паспорт "ДНР" може стати рятівним пропуском до Росії, якщо повернення до України вже не буде.