У єврозоні знову різко загострилася боргова криза? За словами головного економіста німецького підрозділу італійського банку Unicredit Андреаса Рееса, він був здивований, дізнавшись про це зі ЗМІ. Особисто він ніякої нової хвилі кризи не помітив, заявив Реес у бесіді з DW.

Одні бачать кризу, інші - прогрес

Навпаки, експерт вказав на той "значний прогрес, якого досягли проблемні країни під час проведення як структурних реформ, так і заходів заощадження". Що ж стосується урядової кризи в Португалії в перші дні липня, коли пішли у відставку міністри фінансів та закордонних справ, то Андреас Реес не схильний драматизувати цей політичний конфлікт у Лісабоні.

А ось професора Вольфґанґа Ґерке нервова реакція ринків та ЗМІ на португальські події зовсім не здивувала. Відомий фінансовий експерт вважає, що боргова криза ніколи й не слабшала: "Величезні обсяги ліквідності, які надає Європейський центральний банк, і величезна фінансова допомога просто відсунули кризу на задній план. Але вона, як і раніше, в розпалі".

Нині ж головним осередком кризи почали називати саме Португалію. Щоправда, вже у п'ятницю, 5 липня, стало зрозуміло, що коаліційний уряд у Лісабоні вистояв після гучних відставок. Найгіршого розвитку подій - призначення дострокових виборів - вдалося уникнути. На передвиборну кампанію та формування нового уряду пішло б надто багато часу, якого у країни в її нинішньому економічному становищі просто немає.

Чи потрапить Португалія в грецьку халепу?

Якщо економічна ситуація буде гіршою, ніж прогнозувалося, то португальський державний борг у 2014 році може зрости до 140 відсотків ВВП, припускають експерти Міжнародного валютного фонду.

Це означатиме, що до середини наступного року, коли закінчується трирічна багатомільярдна програма допомоги Євросоюзу, Європейського центрального банку та МВФ, Португалія не зможе відновити самостійне запозичення коштів на ринку капіталу. Іншими словами, їй знадобиться другий пакет допомоги від трійці кредиторів.

У такому разі Португалія почне нагадувати Грецію, яка залишається епіцентром боргових проблем єврозони. Нині експерти трійці кредиторів перевіряють у Афінах виконання умов отримання чергового траншу фінансової допомоги. 3 липня, якраз у розпал португальської кризи, грецькому уряду довелося визнати, що він не виконав програму скорочення робочих місць у державному секторі й недалеко просунувся у справі приватизації.

Андреас Реес, однак, вважає, що "Греція вже дуже багато досягла під час реалізації заходів заощадження". Тим не менш, її державний борг зріс до 175 відсотків ВВП. Це змушує серйозно сумніватися в досягненні стратегічної цілі: знизити до 2020 року розміри заборгованості до 110 відсотків ВВП. Ось чому експерти заговорили на початку липня про необхідність і навіть неминучість іще одного списання грецьких боргів.

Дискусія про друге списання грецьких боргів

Ця дискусія стала другою причиною побоювань щодо нової хвилі грецької кризи. Адже якщо дійсно дійде до ще одного списання грецьких боргів, то неминуче постраждають європейські платники податків, у тому числі й німецькі, оскільки кредиторами сьогоднішньої Греції на 80 відсотків є держави єврозони.

Професор Вольфґанґ Ґерке впевнений, що до призначених на кінець вересня парламентських виборів у Німеччині німецькі політики запевнятимуть громадськість, що про нове списання грецьких боргів не йдеться. "А ось після виборів до Бундестагу все можливо", - поділився своїми пересторогами вчений, який давно виступає за вихід Греції з єврозони. Щоправда, ця тема заглохла ще рік тому. Зараз найбільш вірогідним кандидатом на вихід із єврозони є Кіпр, який на початку липня перетворився на ще одне джерело тривог із приводу загострення боргової кризи.

Нікосія попросила Брюссель пом'якшити умови отримання допомоги в 10 мільярдів євро і отримала рішучу відмову. Це посилило побоювання, що кіпрський уряд не зможе виконати взяті зобов'язання. Тоді острову доведеться або просити про додаткову допомогу, або оголошувати про відмову від євро.