Новий глава ОБСЄ хоче "посилити" зусилля для миру на Донбасі
Стас Соколов
11 січня 2018 р.
Італія на чолі ОБСЄ має намір активніше працювати щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Крім того, у фокусі Рима - проблеми регіону Середземного моря.
Спостерігачі ОБСЄ на Донбасі, листопад 2017 рокуФото: DW
Реклама
Італія, яка від 1 січня 2018 року перебрала головування в Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), прагне оновити роль об'єднання у низці процесів у регіоні. Зокрема "посилити" зусилля щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, для чого чинний глава ОБСЄ, міністр закордонних справ Італії Анджеліно Альфано планує здійснити візити до України та Росії 30 січня - 1 лютого, повідомив він у четвер, 11 січня.
"Переконані, що важливо пожвавити переговори", - цитує Альфано агенція AFP. У своїй промові на зустрічі ОБСЄ, яка відбулась у четвер у Відні, дипломат наголосив, що в Україні "взаємні провокації створили ризиковану атмосферу, в якій легко звести нанівець зусилля щодо побудови довіри".
Він назвав одним з небагатьох позитивних сигналів грудневий обмін полоненими, але зазначив, що зробити належить ще чимало, зокрема у гуманітарній сфері.
Партнерство у Середземному морі
Паралельно Італія планує звернути увагу на посилення зв'язків між країнами у регіоні Середземного моря. Зокрема, йтиметься про розбудову "справжнього партнерства" із північноафриканськими країнами для протидії нелегальному перевезенню мігрантів Середземним морем. Саме через країни Північної Африки, насамперед Лівію, пролягають маршрути, які використовуються нелегальними перевізниками біженців до Європи.
Альфано наголосив на важливості співпраці з північноафриканськими державми у галузі міграції та безпеки у зв'язку з ризиком проникнення бойовиків "Ісламської держави" до ЄС. Також, за словами Альфано, слід налагоджувати культурнй діалог задля протидії релігійному та іншому фанатизму та тероризму, повідомляє агентство dpa.
Обмін полоненими: історія повернення додому
Ключові факти про обміни полоненими між Києвом і "ЛНР/ДНР" та звільнення заручників починаючи з 2014 року - у фотодобірці DW.
Фото: Reuters/V. Ogirenko
Найбільший обмін полоненими
27 грудня 2017 року відбувся найбільший за час війни на Донбасі обмін полоненими між українською стороною і самопроголошеними "ЛНР/ДНР". Називалися різні цифри. За даними ГПУ, зрештою на підконтрольні Україні території повернулись 73 особи, яких тримали в ув'язненні у сепаратистських утвореннях. Іншій стороні Київ передав 233 людей.
Фото: Reuters/V. Ogirenko
До "ЛНР/ДНР" вирішили повернутись не всі
Серед переданих "ЛНР/ДНР" немає вбивць та осіб, що скоїли інші тяжкі злочини та не підпадають під процедуру помилування, заявили у Києві. Та не всі з них вирішили повертатись на територію самопроголошених республік. Українська сторона мала передати сепаратистам 306 осіб, однак частина відмовилася їхати під час обміну. Одна людина навпаки не захотіла повертатися на підконтрольну Києву територію.
Фото: Reuters/V. Ogirenko
"Парад полонених" у Донецьку (2014 рік)
24 серпня 2014 року бойовики провели у Донецьку "парад полонених". Це ганебне явище привернуло увагу як Києва, так і міжнародної спільноти до українських заручників, яких утримували сепаратисти. За їхню долю взялись родичі, волонтери, правозахисники. Пізніше Юрій Букія та Роман Лановий, яких провели під дулами автоматів Донецьком, скажуть DW, що завдяки цьому вони залишились живі - їх побачили.
Фото: Reuters
Місяці очікування
Понад три тисячі людей були звільнені з полону бойовиків протягом 2014-2015 років. Однак наприкінці 2015-го процес переговорів щодо обміну полоненими цілковито перенесли у Мінськ, з українського боку його "монополізувала" СБУ. На думку аналітиків, політизація процесу і стала причиною, яка застопорила обмін полоненими. Родичі довгими місяцями чекали на бодай яку звістку про рідних.
Фото: DW/L. Rzeutskaya
2016 рік - обміни забуксували
Про кого і про що саме домовлялись переговірники, як правило, не розголошувалося. Обміни проводились, зокрема, у присутності представників Червоно Хреста, які тримали їхні дані у таємниці. Приміром, станом на листопад 2016 року СБУ заявляла, що бойовики утримували 108 осіб. Обмінювати "ДНР/ЛНР" готові були лише кілька десятків, а просили повернути до них кілька сотень.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Ermochenko
Скалічений, але вдома
Володимир Жемчугов став відомим на всю Україну після того, як в YouTube з’явився відеоролик, де проросійський пропагандист Грехем Філліпс знущається над Володимиром під час обміну полоненими. Жемчугов у 2015-му підірвався на міні на Луганщині, втратив зір, слух, обидві руки і потрапив у полон "ЛНР". Тільки через рік - у вересні 2016-го - він повернувся додому.
Фото: picture-alliance/AP Photo/O. Klymenko
Крапля за краплею
Наприкінці 2016 року "ДНР" передала українській стороні двох жінок - Анжеліку Преснякову і Ольгу Сворак. Через кілька днів українська влада в односторонньому порядку передала самопроголошеній "ДНР" 15 людей, які перебували під кримінальним переслідуванням в Україні. За даними СБУ, їх раніше затримали за участь у незаконних угрупованнях. Передача відбувалась у нейтральній зоні.
Фото: picture-alliance/dpa/AP Photo/Vadim Ghirda
Мить, на яку сподівались
Обмін, що відбувся 27 грудня 2017 року, вважають проривом. Утім, за даними Служби безпеки України, в полоні сепаратистів на Донбасі досі залишаються ще 103 людини. Бойовики вже підтвердили утримання у полоні понад 20 затриманих. Переговори щодо їх звільнення тривають.
Фото: Reuters/V. Petrov
Сотні людей, про долю яких не знають взагалі
Крім того, є ще величезна кількість тих, кого вважають зниклими безвісти: за даними СБУ, це 403 людини, волонтери ж заявляють про майже 700 людей.
