Колосальний будівельний проект добігає кінця. На різних стадіях будівництва у цьому було задіяно до трьох тисяч людей, у тому числі найкращі інженери різних спеціалізацій з кількох десятків країн світу. Будівництво здійснювалося не над зруйнованим реактором - це було би надто небезпечно через високий рівень радіації - а на будмайданчику у кількох сотнях метрів від нинішнього, вже аварійного, об’єкту "Укриття". Тепер спеціально підготованими рейками гігантську сталеву конструкцію пересунули на її остаточну позицію над реактором.

Особлива конструкція

Ширина арки становить 150 метрів, а довжина - 257 метрів. Загальна площа покрівлі - майже 170 тисяч квадратних метрів. Її встановлювали фахівці німецької компанії Kalzip. Покрівля, як пояснили німецькі експерти у розмові з DW, є подвійною. Простір між двома шарами покрівлі має важливу технологічну функцію: у ньому буде підтримуватися спеціальний кліматичний режим, який захищатиме матеріал покрівлі від впливу екстремальних температур. Крім того, у цьому просторі буде створено дещо підвищений рівень тиску. Це має унеможливити потрапляння радіоактивного пилу назовні, якщо у покрівлі раптом виникнуть якісь нещільності.

Вимоги безпеки Нового безпечного конфайнменту, пояснюють фахівці Kalzip, дуже відрізняються від всіх інших об’єктів, над якими їм раніше доводилося працювати. Зрештою, саркофаг має надійно прослужити щонайменше сто років і встояти у всіх природних катаклізмах, які можна собі уявити - від землетрусу до падіння масивних льодових брил. "Покрівля має витримувати торнадо третього ступеня. Ми виконували ці вимоги, але попросили не поспішати і дати нам декілька тижнів на додаткові випробування. Зрештою, компресор під час експерименту вийшов з ладу, не витримавши створеного тиску. Але кріплення покрівлі витримали навіть тоді, коли тиск сягнув 24 кілоньютонів. Тоді як вимоги становили 10 кілоньютонів", - пригадує інженер Kalzip Кристоф Шмідт, не приховуючи гордість.

Вимоги до міцності покрівлі зрозумілі: якщо якийсь фрагмент буде пошкоджено, замінити його буде практично неможливо. Адже над зруйнованим реактором ЧАЕС рівень радіації настільки високий, що виконання будь-яких ремонтних робіт не передбачається. Висота арки становить 105 метрів, що вище за дзвіницю київської Лаври або Статую свободи у Нью-Йорку. Вага сталевих конструкцій - 29 тисяч тонн, що в декілька разів більше за Ейфелеву вежу.

Арка дає час на пошук рішення

За сто років, поки стоятиме новий безпечний конфайнмент, сподіваються політики та експерти, буде знайдено розв’язання проблеми перепоховання високоактивних ядерних відходів, що перебуватимуть під аркою. Експерти вже готують план робіт з розбирання конструкцій старого "Укриття".  Поки незрозуміло, як фінансувати ці роботи.

Сталева арка над зруйнованим реактором на ЧЕАС коштувала півтора мільярда доларів США. Ці кошти збирали всім світом. Однак вилучення ядерного палива і забруднених уламків з під нової арки коштуватиме значно більше. "Я виходжу з того, що це коштуватиме у багато разів більше, ніж новий безпечний конфайнмент", - зазначив у розмові з DW німецький експерт з радіаційної безпеки Норберт Молітор. Скоріше за все, ці роботи Україна фінансуватиме самостійно, адже домовленостей з міжнародними донорами досі немає.