Україна єдина з пострадянських країн, яка досі користується радянським Кримінально-процесуальним кодексом (КПК), що розроблявся ще у 1960-х роках. Процесуальні дії, передбачені цим документом, здебільшого направлені на обвинувачення, а не на встановлення істини у кримінальних справах, наголошують експерти. Через застаріле законодавство Україна щорічно в Європейському суді з прав людини програє сотні справ. Аби змінити порядок розслідування кримінальних справ, ще 2006 року розпочали розробку нового документу. Однак процес затягнувся, оскільки правоохоронці не охоче йдуть на зміни у своїй роботі, наголошує виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський.

«Правоохоронці бояться цього кодексу, бо там суттєво змінюється їхня функція. Їм доведеться працювати, а не вибивати свідчення у людей», - прокоментував Deutsche Welle Яворський. За його словами, проект кодексу, який розробляли кілька робочих груп, суттєво відрізняється від нині чинного документу. У ньому закладена ідея змагальності сторін на всіх етапах кримінального впровадження. «І захист, і обвинувачення отримують рівні права, бо нині обвинувачення має більше можливостей. Якщо людину затримали, то до неї ставляться як до винного», - наголосив Володимир Яворський.

Президентські правки на користь правоохоронців

Він повідомив, що правозахисники з Української Гельсінської спілки брали участь у розробці певних положень нового Кримінально-процесуального кодексу. Яворський вважає: якщо на початку нової парламентської сесії президент внесе до Верховної Ради законопроект, який розробляли за участю громадських організацій, то цей документ допоможе українцям захищати свої права під час розслідування кримінальних справ.

Однак ті, хто бачили новий Кримінально-процесуальний кодекс України в останній редакції стверджують, що документ далекий від ідеалу. «У порівнянні з тим, над яким ми працювали до 2009 року, багато що у проекті кодексу змінили. Президент доручив правоохоронцям внести свої правки в документ, і вони постаралися собі на користь», - сказав в інтерв’ю Deutsche Welle експерт з кримінального права Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.

За його словами, у першій редакції вся інформація і свідчення мали ставати доказами виключно в залі суду. Нині ж, після правок правоохоронців, у документі прописано, що не судді, а слідчі й прокурори оперують доказами. Тобто новий кодекс, по суті, нічого не змінить, констатує Банчук. Окрім цього, новий КПК має збільшити повноваження правоохоронців. Нині в останній редакції проекту кодексу йдеться про те, що слідчі отримають прокурорські повноваження, зокрема вони спілкуватимуться і відповідатимуть на запити суддів замість того, щоб зосередитися суто на слідстві.

Занепокоєння Ради Європи

На думку експерта Центру політико-правових реформ, цю норму пролобіювало міністерство внутрішніх справ. Окрім цього, в проекті нового КПК прокурори мають стати процесуальними керівниками справи: не просто наглядати за процесом, а й відповідати за ефективне слідство. Олександр Банчук зазначив, що якраз ця зміна логічна. Її запозичили з німецького кримінально-процесуального кодексу. Однак такі зміни мають сенс лише за умови ухвалення закону про прокурорський нагляд. Поки що про це в Україні не йдеться. «Якщо закон про прокурорів не змінити, то залишатиметься небезпека, що прокурор стане царем над усім», - наголошує Банчук. Також повноваженнями прокуратури в новому українському КПК занепокоєні й експерти з Ради Європи.

Побоювання викликають також положення про п'ятирічний перехідний період після набуття чинності нового КПК, протягом якого генпрокуратура матиме повноваження проводити слідство. «Органи прокуратури виходять з того, що потрібен тривалий перехідний період, аби вони передали слідство. Європейські експерти виступають проти цього», - повідомив в інтерв'ю українським журналістам керівник головного управління з питань судоустрою Адміністрації президента Андрій Портнов.

Яким має бути суд присяжних

Також у проекті кодексу від 2009-го року йшлося про запровадження у кримінальному судочинстві суду присяжних. Утім, нині цю норму спотворили, нарікає Олександр Банчук. «Пропонують, щоб суд присяжних складався з двох суддів і двох неюристів. Але що це за присяжні? І до чого в суді присяжних судді? Це мають бути прості люди», - прокоментував експерт з кримінального права Центру політико-правових реформ.

Аналітики впевнені, що новий Кримінально-процесуальний кодекс в Україні необхідний як ніколи. Утім, «сирим» його ухвалювати не можна, застерігають вони. Натомість влада налаштована рішуче. Це підтвердив, зокрема, генеральний прокурор України. «З цим КПК затягувати не варто. Вноситиме його на голосування президент, він його ініціював. Я думаю, що на початку наступного року він вже обговорюватиметься у Верховній Раді», - сказав генеральний прокурор України Віктор Пшонка.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Дмитро Каневський