За дослідженням Світового банку, Україна займає 139-ту позицію в рейтингу свободи ведення зовнішньоекономічної діяльності. Українські митні процедури дуже складні і залишаються великий простір для корупції. Саме тому імпортовані продукти харчування в Україні вдвічі-втричі дорожчі, аніж у значно багатших країнах Євросоюзу. Уряд уже намагався реформувати митну службу, скоротивши кількість контрольних пунктів та митниць та збільшивши нагляд за діяльністю митників. Утім, це не поліпшило ситуації. Підприємцям, як і раніше, доводиться чекати на розмитнення товару місяцями або ж платити хабарі для пришвидшення процедури.

Вибір з трьох…

Ухвалення нового Митного кодексу, який Верховна Рада обіцяє розглянути вже у квітні, дозволить значно скоротити побори на кордонах, переконані автори законопроекту. Урядовий документ ще влітку минулого року почала розробляти робоча група, яку очолює віце-прем’єр Сергій Тігіпко. Нині його вже внесено на розгляд парламенту. У законопроекті чітко виписані норми прямої дії, які не потребують прийняття додаткових документів, а також передбачені санкції щодо митників-хабарників.

«У цьому документі максимально враховано європейський досвід останніх років. По-друге, кодекс більш детально прописаний і, відповідно, менша потреба у підзаконних актах. А це означає, що буде менше бюрократичної тяганини. По-третє, цей кодекс дає поштовх до запровадження «електронної митниці», коли підприємці будуть спілкуватися з митниками виключно через електронну пошту», - переконує керівник аналітичного департаменту «Реформаторського клубу» Ігор Лавриненко.

Самим митникам не до вподоби звуження їхніх повноважень. Тому Держмитслужба, яку очолює екс-депутат від Комуністичної партії України Ігор Калетник, ініціювала свій альтернативний проект Митного кодексу і подала його до парламенту в обхід Кабміну через депутатів КПУ. Цей проект навпаки розширює повноваження митників, які будуть виписані саме через додаткові документи Держмитслужби.

Обидва законопроекти переслідують різні цілі. Урядовий проект Митного кодексу – більш ліберальний стосовно бізнесу, передбачає спрощення митних процедур, утім, несе певні ризики для наповнення держбюджету. Проект комуністів передбачає більш ефективний фіскальний підхід, тобто більше наповнення держказни, пояснюють у комітеті Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики. Там нині намагаються зробити мікс з двох законопроектів, аби задовольнити усіх: і президента, який обіцяв реформувати митницю, й урядовців, і самих митників.

Буде «митний» майдан?

Ще один – третій проект Митного кодексу, розроблений свого часу опозиційним депутатом від НУНС Сергієм Терьохіним, парламентська більшість навіть не збирається розглядати. Сам Терьохін переконаний, що обидві владні ініціативи, фактично, урізаються в правах імпортерів. У цих законопроектах митникам, по суті, надається право оперативно-розшукової діяльності, заявив депутат. Саме ця норма бентежить імпортерів.

Директор Асоціації міжнародних експедиторів Юрій Приходько каже: якщо у новому Митному кодексі працівників митслужби наділять повноваженнями оперативного розшуку та неконтрольованих перевірок підприємців, то люди знову вийдуть на майдан з протестами, як це вже було при ухвалені нового Податкового кодексу. «Що стосується самого митного контролю, то нас все влаштовує. Але якщо митниця отримає додаткові повноваження з перевіряння бізнесу, то це викличе дуже великий спротив. Протест може викликати й визначення митної вартості: не може митна вартість одного і того ж вантажу на митниці в Одесі, Львові чи Дніпропетровську становити різні суми», - наголошує Приходько.

А поки політики торгуються за сфери впливу на митницю і за розподіл надходжень від її роботи, економісти підрахували, що після запровадження чітких митних правил і прозорості в роботі митниці, ціна імпортованих товарів в Україні може знизитися на 10%. Саме цей відсоток підприємці закладають у ціну товару на хабарі, які вимагають у них на митницях. На сьогодні Держмитниця забезпечує 35% надходжень до держбюджету. Минулого року дохід держави від митних зборів склав 86 мільярдів гривень.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Христина Ніколайчук