1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Новий німецько-французький договір про дружбу

Андреас Нолль | Ральф Бозен
22 січня 2019 р.

Оновлений договір засвідчив щирість дружніх відносин між Берліном та Парижем. Існують і сподівання, що він стане "дороговказом" для подальшої європейської інтеграції.

Зліва направо: міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан, президент Франції Еммануель Макрон, канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel) та глава німецького МЗС Гайко Маас після підписання договору
Зліва направо: міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан, президент Франції Еммануель Макрон, канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel) та глава німецького МЗС Гайко Маас після підписання договоруФото: picture-alliance/dpa/O. Berg

У західнонімецькому Аахені у вівторок, 22 січня, лідери Німеччини та Франції підписали новий договір про дружбу. Сталося це у день 56 річниці підписання історичного Єлисейського договору, який вважають моделлю для примирення сусідніх народів, що протягом століть не раз ворогували між собою. Новий договір має навіть більше поглибити німецько-французьке співробітництво, вивести зв'язки між країнами "на новий рівень" та поліпшити життя пересічних французів та німців.

Ідея не нова. У Парижі регулярно пропонували оновити договір, незважаючи на те, що з роками до нього додавалися нові пункти.

Інтенсифікація партнерства

Єлисейський договір сторони підписали лише через 18 років після завершення Другої світової війни у 1963 році. Французький президент Шарль де Голль та канцлер Західної Німеччини Конрад Аденауер (Konrad Adenauer) поставили свої підписи під документом про примирення між двома колишніми запеклими ворогами.

Договір передбачав проведення обов'язкових урядових консультацій, тісну політичну співпрацю та широкий обмін молодіжними делегаціями. Відтоді майже 8,5 мільйона молодих німців та французів взяли участь у таких програмах з молодіжного обміну.

Основа Єлисейського договору, який у загальних рисах визначає процес співпраці між країнами, змін не потребує, але додаванням додаткових пунктів сторони явно прагнули надіслати сильний політичний сигнал. Це засвідчує готовність Берліна й Парижа перейти до нового етапу у відносинах та підготувати ґрунт для реформи цілого ЄС. Водночас таке посилення співпраці ще й кидає виклик популістським та націоналістичним тенденціям у Європі.

У новій спільній декларації обсягом у 16 сторінок канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel) та президент Франції Еммануель Макрон визначили основні напрямки співпраці у багатьох сферах. Серед іншого, це і розширення програм обміну, і посилена співпраця з політичних та безпекових питань, і тема Європи. Договір передбачає посилення й економічної інтеграції, зокрема, у тому, що стосуються координації політики в питаннях довкілля та охорони клімату. А от про питання міграції у документі окремо не згадується. 

Аденауер (л) та де Голль підписують історичний Єлисейський договірФото: picture-alliance/dpa

Німецький Бундестаг та Національна асамблея Франції у минулому вже ухвалювали резолюції з аналогічними закликами до поглиблення співпраці між країнами із дуже конкретними прикладами, які тепер мають бути втілені в життя. Це, зокрема, створення спільних центрів професійної підготовки й заснування Німецько-французького центру штучного інтелекту, а також багато іншого. Угода між двома парламентами полегшить спілкування між депутатами обох країн. Плани передбачають також і уніфіковане виконання директив ЄС в обох країнах.

Фокус на економіці

Для Франції саме Німеччина є основним економічним і торговельним партнером. Але сторони збираються додати тут нових імпульсів: буде створено німецько-французьку економічну зону, що має скоротити зайву бюрократію в торгівлі. "Разом краще, ніж поодинці. І не лише на спільному домашньому ринку, але й зі спільними правилами у питаннях комерційного законодавства, банкрутства, корпоративного права та зі схожими критеріями оцінки корпоративного оподаткування", - сказав у розмові з DW голова німецько-французької парламентської групи співпраці у німецькому Бундестазі Андреас Юнґ (Andreas Jung).

Ще у 2011 році канцлерка Меркель та тодішній президент Франції Ніколя Саркозі узгодили необхідність уніфікованого корпоративного оподаткування. Однак через технічні труднощі справа затягнулася на роки. 

В оновленому договорі згадується і посилення співпраці у сфері оборони та в боротьбі з тероризмом - актуальні для обох країн теми. Спільна німецько-французька бригада з'явилась ще 30 років тому, але з роками втратила важливість і останнім часом відігравала радше символічну роль.

До речі, оборонна сфера найбільш непроста, враховуючи і минуле обох країн, і різні підходи: французи більш схильні до інтервенцій, тоді як німці на військовій арені демонструють максимальну стриманість. Водночас і тут має бути зроблено крок уперед: країни зобов'язалися допомагати одна одній, у тому числі й військовою допомогою, "у разі збройної атаки" на якусь із обох країн.

Погляд у майбутнє

У ХХІ столітті процвітання тісно пов'язане із цифровою революцією. Берлін і Париж тут теж не хочуть пасти задніх і оголошують про створення "цифрового союзу". Зараз американські корпорації Apple, Google та Amazon домінують на їхніх ринках. Але обидві країни сподіваються пробитися уперед завдяки створенню спільного Центру штучного інтелекту, фінансованого напряму чи опосередковано й за гроші платників податків.

Однак раніше подібний проект уже зазнав невдачі. Свого часу, коли Google саме підкорював планету, канцлер ФРН Ґергард Шредер (Gerhard Schröder) та президент Франції Жак Ширак запустили проект європейського пошуковика Quaero. Але Німеччина вийшла із проекту вже за рік.

У чому секрет німецько-французької дружби?

01:47

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW